|
„В августе 1762 года в городе Глупове происходило необычное движение по случаю прибытия нового градоначальника, Дементия Варламовича Брудастого. Жители ликовали; еще не видав в глаза вновь назначенного правителя, они уже рассказывали об нем анекдоты и называли его "красавчиком" и "умницей". Поздравляли друг друга с радостью, целовались, проливали слезы, заходили в кабаки, снова выходили из них и опять заходили. В порыве восторга вспомнились и старинные глуповские вольности. Лучшие граждане собрались перед соборной колокольней и, образовав всенародное вече, потрясали воздух восклицаниями: "Батюшка-то наш! красавчик-то наш! умница-то наш!"
<…> Градоначальник безмолвно обошел ряды чиновных архистратигов, сверкнул глазами, произнес: "Не потерплю!" - и скрылся в кабинет. Чиновники остолбенели; за ними остолбенели и обыватели.
Несмотря на непреоборимую твердость, глуповцы - народ изнеженный и до крайности набалованный. Они любят, чтоб у начальника на лице играла приветливая улыбка, чтобы из уст его, по временам, исходили любезные прибаутки, и недоумевают, когда уста эти только фыркают или издают загадочные звуки.
* * *
Кличко відсторонено водив поглядом по залу, наче спареними стволами корабельних зеніток. В тих очах не було ні емоцій, ні думок. Два ока дивилися в якусь безкінечну далечінь, і паралельні прямі цього погляду ніде не перетиналися і ні на кому не зосереджувалися.
Бургомістра Кличко давила велика зелена жаба – всесвітня слава златоуста Чорномирдіна не давала йому спокою. Періодично він перечитував сталі афоризми, які увійшли в золотий фонд русской словєсності, –
„А Черномырдин предупреждал. И не просто, а непросто… Потому что знал и видел, как в воду. И что? Да ничего. А у нас ведь как?..”
Кличко перечитував ці перли і десь глибоко у своїй бронебійній голові відчував, що у нього таки є потенціал як не переплюнути, то хоча б доплюнути до цієї сліпучої вешини вербалізованого безумства...
Бургомістр Кличко був рестайлінговою моделлю славнозвісного „Органчика”. Тільки його вербальний апарат вже був не механічним, і навіть не аналоговим а цифровим. Правда, це була ще не допрацьована демоверсія „органчика” нового покоління, з дуже маленькою оперативною пам’яттю і зовсім голімою операційною системою, взятою з перших радянських калькуляторів. Тому „органчик”- Кличко постійно підвисав, імітуючи роздуми і періодично давав збої в підрахунках.
Врешті, він мало відрізнявся від Дементія Варламовича Грудастого, градоначальника города Глупова.
Кличко абсолютно щиро вважав, що „іная простота – такі лучше воровства”, а тому старався бути максимально простим і доступним для будь-кого, хто здатен зібрати лего з маркіровкою „від двох до п’яти”.
„
Будь проще и говори на понятном для людей языке, - говорив градоначальник Кличко з простим виразом обличчя. -
Потому что очень многие политики стараются говорить на такой терминологии и так умно, что человек будет их час слушать, и потом не сможет абсолютно ничего пересказать.”
Але іноді і його відривало від буденного, як то – „підготовки до землі”, і заносило думками „вище Лаврської колокольні”, і з тої неймовірної висоти Кличко вдивлявся в завтрашній день.
„
А сегодня в завтрашний день не все могут смотреть. Вернее, смотреть могут не только лишь все, мало кто может это делать.”
От і сьогодні наш гламурний мер бійцівської породи перерахував своїх замів на пальцях однієї передньої лапи і видав нову задачку для тих, кому теорема Ферма – дитяча забава:
„
У мене є два заступника. Чотири з яких вже місяць лежать в кабінеті міністрів, яких призначити неможливо. Не знаю чому...”
Я знаю чому вони там лежать, але не скажу. Єдине – радію з того, що Кличко таки не став президентом. Янукович явно відпочив би зі своїми афоризмами на лаві запасних.
Уявляю, як би тішились журналісти на його прес-конференціях; уявляю, як би ридав знищений Петросян – на його концерти після Кличка просто перестали би ходити навіть водії маршруток і провінційні менти. А ці життєрадісні істоти, як відомо, є пожирачами жартів будь-якої тухлості...
https://www.youtube.com/watch?v=IPaZVR3gEFE
©
sampo [21.08.2014] |
Переглядів: 1993