Остап Кривдик написав статтю про те, що за відсутності компромісу в суспільстві Україні загрожує анархія, олігархія та гальмування модернізації. На його думку, брак ідеологічної цілісності, неузгодженість дій еліт та громадських спільнот може "вбити" державу.
 
Щодо необхідності компромісу еліт у статті правильно сказано. Але еліти, мені здається, і не сварилися.
 
Автор помилково виходить із припущення про політичну суб'єктність громадських спільнот, хоча у дійсності в українських реаліях ці спільноти не є суб'єктами політики, а є маніпульованими інструментами конкурентного змагання еліт.
 
Предметом конкуренції є здатність концентрувати вплив на маси та провокувати їх на радикальні дії у інтересах еліт всіма способами, включаючи підкуп, примус та обман.
 
Еліти з масами мають ідеологічну цілісність у спільному переконанні, що людина грішна та гріхи треба спокутувати кров'ю, переможе найсильніший, слабкі не мають права на існування. Це антилюдяна ідеологія, але навіть церква благословляє її своїми лукавими виступами на підтримку радикалів, виправдовуючи радикалізм різними формулами, по формі християнськими, а по суті сатанинськими.
 
Таким чином, і анархія, і олігархія, і гальмування модернізації неминучі.
 
З іншого боку, автор помиляється, стверджуючи, що ці явища загрожують Українській державі. Найбільш поширена серед українців теорія держави полягає в тому, що держава є інструментом легалізації насильства сильних над слабкими, примусу слабких служити інтересам сильних.
 
Все, що відбувається зараз, відповідає ідеології тоталітарного державництва, яку поділяє мало не весь народ України.
 
Це означає, що ми виживемо і будемо сильними.
 
А що будемо дурними, приниженими та нещасливими - всім пофіг, всі звикли.