Ще в червні місяці цього року в інтернеті лунали виклики щодо позбавлення сепаратистів громадянства України та видачі їм “чорних паспортів”, тобто посвідчень особи без громадянства, яка користується всіма правами аналогічно з громадянами, за виключенням значного обмеження політичних прав - займатися політичною діяльністю, перебувати на держслужбі, обиратися до органів влади та обирати владу. Прикладом такої міжнародної практики на пострадянському просторі наводився досвід країн Балтії - Латвії та Естонії. в яких урядами виділена окрема категорія «негромадян», що приймали участь в роботі антидержавних партій, рухів та організацій, спрямованих на підрив суверенітету в інтересах іншої країни- СРСР і Російської Федерації. «Негромадяни» користуються всіма правами аналогічно з громадянами, включно з майновими, поїздками за кордон, отриманням безвізових статусів, тощо, і мають лише обмеження в політичних правах всередині країни.
14 серпня 2014 був зареєстрований законопроект №4508а, в якому пропонувалося внести зміни до Закону України “Про громадянство України” а саме: частину 1 статті 19 доповнити новим пунктом 4 такого змісту «участь особи у незаконних військових, терористичних та інших формуваннях, які виступають проти суверенітету та територіальної цілісності України». Тобто, підставою втрати громадянства є участь у будь-яких формуваннях, які мають на меті порушення територіальної цілісності України та її суверенітету. При цьому обґрунтовуванням необхідності прийняття такого акта є появлення на території України незаконних військових та терористичних формувань, а особи, які беруть участь в цих формуваннях є громадянами України, більшість з яких мають громадянство Російської Федерації. Також, як пояснюється в записці до законопроекту це зумовлено потрібністю імплентації у вітчизняне законодавство пункту d частини 1 статті 7 Європейської Конвенції про громадянство, згідно з яким поведінка громадянина, яка серйозно зашкоджує життєво важливим інтересам держави-учасниці Конвенції може бути однією з підстав втрати громадянства. Хотілось би звернути увагу на те, що під терміном імплемента́ція розуміється здійснення, виконання державою міжнародних правових норм. У п.3 цієї статті є застереження, що держава-учасниця не може передбачати у своєму внутрішньодержавному праві втрату її громадянства, якщо відповідна особа стане внаслідок цього особою без громадянства.
Отже, що не мріялось та не бажалось, але потрібно приймати закон з урахуванням обох пунктів конвенції, або піти якимось іншим шляхом, наприклад заборонити громадянам - сепаратистам голосувати та обіймати посади в органах державної влади.
