Вчора виявилося, що Вєлікій Русскій Вітязь Гіркінд опинився не тільки мегавбивцею, а ще й «Воіном Хрістовим». Якщо хтось сумнівається, хай ознайомиться з його Пріказом по Новороссіі, за яким ним суворо забороняється матюкання, а його красноармійці, які звіряче катують та вбивають українців лише за те, що вони є українцями, є «Воінством Хрістовим».
 
Можна, звичайно, вважати спробу ребрендинга живоріза його власною ініціативою. Може, воно так і є. Але, чомусь, завзята боротьба з матюками, та неймовірний «християнський» пафос з’явилися саме зараз, коли в красноармійців в Україні горить земля під ногами, і їхні панічні телефонні перемовини заполонили мережу. Не логічно якось. Логічніше припустити, що московські анімаційно-міфотворчі війська, на чолі з їхніми маршалами Прохановим та Дугіним, розуміють, що без додаткового ідейного допінгу для красноармійців сподіватися їм вже нема на що. А скорій за все, вони вже зайнялися консервацією ординського духу-привіду, якого вони звуть мерзенним словом «Новороссія». Нафталіном/консервантом для цього привіду має бути якась гучна дурня – кацапи полюбляють саме гучні дурні старано зберігати в своїх янгольських душах. Так і будуть передавати від дідів онукам, що був такий святий - Стрєлков - який сміливо бив хахлоф під флагом Новороссіі, і був він кришталевою людиною: забороняв матюки і був дуже релігійним християнином. РПЦ його канонізує, а в підручниках для школярів його художній портрет буде на обгортці передувати всім іншим.
 
Тож, якщо перед нами стоїть задача лікування донбасян від тоталітарної свідомості, треба звернути на ці спроби найщільнішу увагу.
 
Тоталітаризм – ординський так само - завжди тримається на велетенській, вміло узгодженій брехні - на державній ідеології. Хтось вирішив звати цю брехню «міфом». Сперше з’являється такий міф, і вже потім – тоталітарний звір під його парасолькою. Міф для цього звіра – це його шкіра, життя. Можна згадати й кощеєву голку. Доки існує міф, доти існує і звір, доти він продовжує свої термінаторські реінкарнації.
 
Помітьте, пропагандони оскаженіло використовують слово «Россія» во всіх своїх хитромудрих оборудках. Це не випадково. Центральний пункт свідомості москвинів – «вєлічіє Родіни». А це «вєлічіє» засноване на вкраденої в України-Русі історії. Нас вони звуть хахламі/какламі/украмі, а себе – урочісто: «руссскімі».
 
ВСЯ без винятку сатанинська агресивна енергія москвинів зосереджена в цьому викраденому в нас слові «Россія» та його похідних. Якщо позбавити їх цього «магічного» слова, вони швидко розгубляться і втратять весь сенс свого завойовництва, завішаного їм їхнім ідейним і державницьким пращуром Чингізханом.
 
Давно пишуть багаті дописувачі, що Україні-Русі треба вже ставити питання руба: Золота Орда не має жодного права користатися іменем закатованої нею держави. Зараз, коли Орда налаштувала проти себе західне співтовариство, прийшов час продемонструвати світовій спільноті цю кащеєву голку. Треба скликати форум видатних істориків цивілізованих країн, який має освітлюватися всіма провідними новинними агентствами. Форум має мати чітко сформульоване завдання: підготовку позову до міжнародного суду відповідної юрисдикції. Можливо, на сьогодні такого суду в світі немає. Це означає, що він має бути створений, бо світ опинився на порозі величезних тектонічних змін. Орда розколеться на багато уламків. Їхні майбутні спори хтось має узгоджувати мирним шляхом. Тож, світовій спільноті тре створювати такий суд.
 
Майбутнє лікування агресивних донбасян від тоталітарної свідомості буде, фактично, лікуванням від московської ментальності. На жаль, не всіх таких вдасться відправити до дому – до Орди. Тож, треба шукати ліки.
 
Нащадок Г.Фєдотова та А.Лосєва з С. Авєрінцевим, найавторитетний московський історіософ, останній з могікан московської історіософії, Ю.Афанасьєв писав, що москвини скочуються в історичну прірву, і банально щезнуть з планети, якщо не позбудуться всього власного історичного тягаря, яким він вважав саму московську культуру, як таку. Бо це – культура, яка автоматично породжує тоталітаризм і є, тим самим, самовбивчою. І це не є лише внутрішньою справою москвинів, бо в своєму самогубстві вони постійно намагаються забрати з собою в труну ще й увесь світ. Щонайменше – навколишні народи, а насамперед – українців, як тих, в кого вони вкрали ім’я і зробили його своїм оберегом. Бо ж чує кішка, чиє м’ясо з’їла.
 
Потрібно вже зараз готувати власну непереможну зброю проти міфотворчих військ Орди, бо завдобні моменти в історії трапляються з періодичністю в кілька століть. Зараз – саме такий момент. Історична сотня України, безсумнівно, здатна виконати завдання: скликати історичний форум і переконати міжнародне товариство поставити на власне історичне місце знахабнілих і оскаженілих нащадків Чингізхана.