Напевно, нікого не здивую, підсумувавши: із березня мої відносини з російськими колегами стали, як би це пом’якше сказати, прохолодними.
Ще в кінці тогорічного листопада запросили до Москви прочитати лекцію спеціального курсу в МФТІ, планували спільний проект, і навіть у січні обговорювали його деталі.
А з березня почалася «Русская весна».
Припливли.
Перед нами острів Крим.
Обговорення припинилися, листування звелося до дикунських пасажів із посиланнями на урядові і маргінальні російські сайти, які за змістом неможливо було відрізнити.
Хто там пише про «стадо козлобородых русских ватников»?
В цьому випадку мова йде про поважних людей в ділових костюмах, із вченими ступенями та науковими званнями.
До того ж, як співають у відомій пісні - "От Москвы до самых до окраин".
Не маю зараз наміру аналізувати причини такого масового і, як з’ясувалося, всеохоплюючого психозу наших сусідів.
То є справа спеціалістів, та й те – коли, дасть Бог, пройде в Росії класична блоківська «dolor ante lucem».
Це все пролог до віршів, що я їх отримав від свого давнього приятеля, професора Анеса Заріфьяна із далекого міста Бішкек.
Стосовно Анеса – не стану наводити факти із його біографії, зацікавлені зможуть переглянути її у Вікіпедії.
А що до віршів – то вони складають цикл «Стихи о судьбе Украины».
Один з віршів, із незначними моїми правками, я пропоную на цій сторінці.
Слава Україні! – і віддамо належне тим колегам і друзям, що залишаються чесними, сміливими і людяними.
На юго-востоке Украины
Жили-были, в общем-то - едины,
Украинцы, русские, евреи
Без навеянной мерзавцами идеи
Отделившись – проживать вдали
От родной украинской земли.
На юго-востоке Украины
Местные и пришлые кретины
Жителям упорно объясняют,
Что язык здесь русский притесняют,
Что вот-вот их вырежут фашисты,
Хунта да каратели-нацисты!
На юго-востоке Украины
Всплыли вдруг «народные дружины» -
Вроде бы повстанцы-ополченцы,
А на деле – «казаки», чеченцы.
И откуда взялись – всем понятно:
Из России, где давно и внятно
Говорилось о сепаратистах
Как о людях праведных и чистых.
На юго-востоке Украины
Референдум провели картинный -
Две «народные республики» признали,
Новороссией торжественно назвали.
И под треск московской пропаганды
От России получают банды
Автоматы, БТРы, танки,
Чтобы легче было грабить банки.
На юго-востоке Украины
Наймиты крадутся Господина
Под гипнозом денежной приманки,
А потом их бренные останки
Отправляют потихоньку в фурах.
Ведь давно известно: «пуля – дура»...
На юго-востоке Украины
Колорады заложили мины,
Пулемёты – в школах и больницах,
Чтобы населением прикрыться,
Следуя рекомендациям гебиста –
Покровителя шпаны и террористов.
А потом кричать о жертвах зычно:
«Видели каратели отлично -
Прячутся там женщины и дети,
Но бомбили в пыль объекты эти!»
На юго-востоке Украины
Всё бы было мирно, но пружины
Для войны натянуты Кремлём.
Путин мыслит только об одном:
Киев запугать – авось, поддастся!
Ну а если это не удастся,
Масла подливать в огонь c восторгом
В Украине, на юго-востоке…
©
ДСЛ [20.07.2014] |
Переглядів: 3344