Футбол, як і спорт взагалі, є сублімацією війни, як відомо. В той час, як в Україні триває справжня війна, весь світ дивиться цю сублімацію. Так влаштована людина, нічого не поробиш. Що показала нам ця "війна" - як на полі, так і (головне) поза полем? Видатніша битва сталася вночі, де представники цивілізації зійшлися з представниками так званого БРІК.
 
А легко ж могло бути й 10:0, якби німці цього зажадали. Адже 5:0 за півгодини після початку гри, 4 гола за 7 звилин...! Це, приблизно, як пройти Московію за місяць від її західного кордону до Уралу. Повне й беззаперечне поховання. Я чекав на першу хвилину після завершення матчу, аби подивитися на емоції, і не даремно: перше, що зробили німці - вони всією командою кинулися до бразильців, аби обіймами, та добрим словом підтримати їх, підкреслити визнання їхньої гідності, виказати власну повагу й дружність. Шляхетні лицарі! Християни, хрестоносці, добрі люди, серед вихователів яких - Бах та Гьоте.
 
На цьому чемпіонаті німці так ще не грали. І ніколи так не грали. І ніхто так не грав ніколи, на скільки мені відомо. Якщо я й помиляюсь, то навряд чи сильно. Англійці погано відіграли (наче б то, вони не приїхали до Півд.Америці заздалегідь, як німці, задля акліматизації, і не були готові фізично), так само, як і іспанці, португальці, італійці. Але сила актора відзначається його звитягами, а не поразками. Судити треба по вищих досягненнях. А відтак, треба визнати, що є вищий щабель, на якому знаходиться німецька футбольна збірна 2014, яку можна співставити, хіба що зі шведською хокейною командою на Олімпіаді 2002 в Нагано. І цілком не є випадковим, що цього щаблю гідними виявилися саме европейці. Це - моя особиста думка. Хтось може висловити власні преференції, але ж справа - в спекуляціях. Отже, пропоную їх товариству.
 
Як би не вихвалялися циркові майстри будь якого напрямку у варварському світі, їхні візаві з цивілізації завжди перемагають. Завжди знаходять зброю, яка є непереборною для варварів. Чому так відбувається? Мабуть, тому, що за плечіма цивілізантів є Аахен, а за плечіма Аахену був Рим, а за плечіма Риму були еліни з Афінами, і учнем Арістотеля Олександром. Дехто продовжив би рядок ще й титанами та атлантами, а далі - візитерами звідкись з-під Сиріусу, але я не буду - і так досить))
 
Отже, Рим - тобто, свобода особистості. Зо всіма належними чинниками. І ніколи духовні нащадки якогось Сунь Хунь Чая, як би вони не вихвалялися тисячоліттями своєї "давньої культури", не досягнуть того, чого досягають нащадки Олександра. Бо - раби!
 
Золота Орда зробила своїма рабами, а потім - духовними нащадками ще пращурів сучасних прихільників "євразійства", тобто, азіопства, а ще точніше - азійства з жалюгідною мімікрією під щось европодібне. Орда навчила своїх рабів "філософії" декого Сунь Ци - "мистецтву" брехні, безсовісного інтриганства, та невгамовного кривавого загарбництва без крихти сенсу.
 
Там, де не було Орди, були Майя з Ацтеками та інші людожерні культури (боронь боже, політкоректно звати їх цивілізаціями - це не вірно зо всіх боків). Культур було багато, а цивілізація - одна. Так чи інакше, ми з вами, друзі, є свідками всесвітнього велетенського зіткнення двох тектонічних платформ: Цивілізації (приблизно 1 мільярд людей, включно з Україною) та Варварства. Що не належить до Цивілізації, належить до Варварства. Бо інших платформ просто немає.
 
Бразильцям є про що думати, а нам - тим паче, адже в нас (як і в Ізраїлі) це зіткнення Цивілізації з Варварством є самим справжнім. Більш справжнього, ніж війна, не буває. Нащадки Олександра проти нащадків Сунь Хунь Чаїв. Свобода не може програти рабству. Такого не було і не буде. Сили зла безперервно блефують та вихваляються, бо це - складова їхньої природи. Тож ми кожного разу, коли з цим стикаємось, маємо це пам'ятати і лише зміцнюватися у впевненості в перемозі свободи.