Кожна церемонія вручення нагород починається з музики. Фанфари там, інші контрабаси з дудками. Ну й ми подуєм в «сонячні кларнети» та вдарим по цимбалам.
 
Маэстро, урежьте марш (с) !
 

 
Колеги й колежанки, вимагаю тиші ! Концентрація й увага ! Налаштуйте вітрила ваших вух ! Напружте канати нервів ! Нагостріть зір (в кого є пенсне – огніздайте ним негайно свого носа) ! Вітаємо призерів та лауреатів нашого конкурсу Сльом-99.
 
Отже, оголошую рішення жюрі. Нагадую, жюрі – то ті закохані в поезію та соціально активні мешканці Дурдому, хто не полінився зробити мишкою «клік» під виставленими на конкурс віршами.
 
Просю поважну публіку не полінитися та ще раз зануритися в море поезії двовіршів нашого конкурсу. Так сказать, щоб пронікнуцця моментом.
 
Зауважу, що наразі дуже важко визначити переможця. Наприклад, пан инженегр виявився дуже плодовитим поетом. Він 8 разів запостив на конкурсі свої вірші. Різні сюжети, досконале римування, блискавична реакція...
 
Знаний нами піїт олекса.БЦ подав на конкурс 2 теки з віршами. І якими віршами ! Грає словами и римами, як Ніагара краплинками в променях сонця.
 
Бачимо, що вірш пана олекси.БЦ  набрав 12 балів. А тому Перше місце в конкурсі присуджується колезі олексі.БЦ. Це Сльомак-переможець-99 з усіма наслідками.
 
Ось ці його золоті призерські двовірші. Enjoy !
 
Россия — священная наша держава,
Весь мир остальной -  пида@асов орава.
 
Братских народов союз вековой...
Не разрешал разбежаться конвой.
 
Широкий простор для мечты и для жизни
Мы ищем в малюсеньком тесном Крыму
 
Браги бидон за прогнившей избой...
Славься, страна! Мы гордимся тобой!
 
Одна ты на свете! Одна ты такая —
Такого нигде больше нет ни@уя!
 
В нагороду він отримує шикарний  бінокль нічного бачення, який пан може негайно відправити нашим бійцям на передову. Тим самим ми допоможемо нашій армії. Прошу інших  призерів теж  відправити свої призи в армію, то буде дуже доречно.
 
(Хвилиночку ! Зауважу, що для вручення призів ми запросили на ДД дам. Хотіла б сказати, що поважних. Не скажу. Сумління не дозволяє. Хотіла б сказати, що чарівних. Не скажу. Чари в них сумнівні. Просто пещені бабери, добре годовані, добре напарфюмлені, катають свої сраки в гарних авто, добре жеруть й дефілюють у КОКАХ і ШАНЕЛях. Але мало працюють або ж працюють не на Україну. А тому я попросила пастуха з колишнього колгоспу «Прапор комунізьми» діда Омелька пригнати до нас у студію тих годованих лошиць, пардон, дам. Нехай трошки поцокають копитами по сцені. Пропотіють, так сказать.)
 
Отже приз в студію !
 
(На подіум невпевнено виходить, вся в білому, Ганна Г, у народі просто «Шмата», на лоб у неї начеплено бінокля нічного баченння. Вона виставила поперед себе руці й кумедно водить ними, щоб не наштовхнутись на когось. Кажуть, днями вона пересіла з чорного мерса кубіка на  білий розкішний "porsche cayenne" . Може, не завадить її «попрохати», щоб вона пересіла на «Запорожця» або взагалі ходила пішки, щоб трохи стухнути ?).
 
Знімаємо з лоба пані Шмати приз, та передаємо поетові.
 

 
Друге почесне місце у конкурсі посів пан инженегр. Що сказати ? Молодецький задор, напор в смислі натиск, добірне римування, майстерне жонглювання словами. Рраз – і вірш. Цвайн - і знову вірш...
 
Ось його вірш, який задав тон всьому конкурсу
 
Гей, віршомазе, креативу дай!!!
... Ну щось на кшталт: "Дещиця, запє-ВАЙ!"
 
А тому нагородимо пана инженегра  цяцькою АК-74, який так же швидко стріляє, як пан піїт сипле комментами. Думаю, не варто повторювати, що пан инженегр не полінується передати подарунок бійцям загону «Айдар».
 
(На сцену рвучко виходить ВР-ська красуня, волоока брунетка пані Оксана К.. На її обличчі, як завжди, блукає оманлива посмішка. Пані ніби каже «Дам. Але не тобі. Й не знаю коли. Але - дам». Вона виходить з автоматом в руках. Тримає його так, ніби вже хоче в когось пульнути. В жюрі ? Й пульнула б. Добре, що ми не зарядили автомат. Ніколи не йми віри комуністичним кур... красуням !)
 
Забираємо у бувшої коммунізди приз, й передаємо його пану инженегру.
 

 
(Комуніздична Оксана продовжує стовбичити на сцені й пускати бісики очима конкурсанту. Дід Омелько мусить її пугою нагнати зі сцени. Цвьох ! Пуга робить в руках діда Омелька абсолютно артистичний пірует. Рафіноване видовище для справжніх естетів. Оксана невдоволено зойкує, й вульгарно вертячи комуно-олігархічними сідницями, покидає сцену).
 
Трете почесне місце посіла колега Жужа Іванова з 8 балами за оригінальні  двовірші -
 
Вот обидно гражданину-не напился на банкете,
Не напился на банкете однотурового Пети.
 
Я золотую рыбку поймала,
А она оказалась глухая.Стерр-лядь!
 
Чем озадачить человечество-
Смыслом"квадратов"Малевича.
 
Приз –  бронік. Чудовий, легкий,  абсолютно куленепробивний.
 
(На сцену у броніку виходить делікатна на вид няша з дивно металічним прокуреним голосищем пані Наталя К. На ній теліпається явно завеликий їй бронік. Видно, що няша не задоволена, що то їй в западло, що чхати вона хотіла на броніки, на дійство, й взагалі на все, що не стосується її. Няша не цікава й нам. Ми знімаємо того броніка, махаєм няші рукою , мовляв, все, свободна, на вихід.)
 
Броніка ж шанобливо вручаємо пані Жужі.
 

 
Щодо мене, то я віддаю частину своїх симпатій двовіршу пана Return-а. Мене неабияк розчулило його віршоване "наличіє золотистих нєматод". Дуже поетичні слова.
 
Дуже хочеться вручити заохочувальний  приз чарівній лауреаці конкурсу Kisa Ivanova.
 
Що полюбляють жінки ? Ясно ЩО... Ні, не чоловіків.  Відповідь неправильна. То люблять вони чоловіків, а полюбляють шоколад. Втім, якщо чоловік шоколадний, то часто вони в ньому також розчаровуються.
 
- Отже, маестро, викотіть нам на сцену  вантажівку з шоколадом фабрики «Рошен». Як не з*їмо, то хоч понадкусюємо (хитро хихикаючи). Шо, нема вантажівки ? Мотор спортився й заглох ? Не мотор ? Ніпель ? Не виїхала, як обіцяно,  з фабрики «Рошен» ? Хто б сумнівався.... Ну, тоді шакаладний букет – у студію. Трам-та-рам ! . На здоров"я, пані поетесо !
 

 
А ще є в нас лауреати пани rutzit (аж 7 разів декламував свої вірші !), Клапейрон, reserv (правда, він написав не двовірша, а вірша), PiligrimK, Return, Feofan Pushkin (цыла збірка двовіршів !), nonemployee та MVF. Запевняю вас, їхні вірші абсолютно випадково не стали призерами.
 
Ну, тут усе просто – викотимо їм цистерну пива Guinness. Й 10 кіло копченого ляща. Нехай пани розважаються й ловлять нову Музу.
 

 
Аплодуємо усім !
 
Ну от і всe. А тепер всі швиденько – до столу... З солодЕньким. Попрацювали – можна і поїсти. Альо ! Прохання до антислемаків -  просю їх вийти з-за столу й не примазуватися.