Як зпрогнозувати поведінку і вчинки політика, що прагне влади і обіцяє вам через рупор зомбоящика золоті горя і покращення вже сьогодні або припинення війни на тому тижні? Як максимально вірно дізнатися, яким він буде і що зробить із щедро обіцяного?
    Не можна вірити обіцянкам політиків повністю: він не може їх виконати всі, бо залежить від багатьох не менш впливових осіб. Деякі не можуть, бо для того їм доведеться наступити на горло власній пісні або їх обіцянки повністю протирічать усій їх суті.
   «Почую кожного!» (члена своєї Сім’ї).
   «Покращення вже сьогодні!» (для себе улюбленого).
   «Порядок і стабільність!» (порядок по «поняттям», стабільність цвинтарна) і т.д.
 
   Є єдиний і простий спосіб передбачення модус операнді політика – вивчення його попереднього – до владного крісла – життя. Та й те – з поправками на мрію жити ще краще і скомпенсувати всі негаразди, які мав до того.
    Є виключно справедливе прислів’я: «Від себе не втечеш». Не зможеш змінити спосіб мислення, позбутися родимих плям походження і виховання, не зможеш зрадити своєму минулому. Шило обов’язково вилізе з мішка.
    Якщо людина жила по совісті, то й надалі житиме совісно. Не гнулася, то й не гнутиметься. Якщо принижувалася, втираючи нишком шмарклі образи, пристососовуватиметься і потім. Якщо продавалася і купувала, то й при владі купить і продасть – і себе і державні інтереси.
   Якщо людина все життя обходила закон і крала, то й крастиме, тільки в більших масштабах. Якщо добивалася раніше успіху насильством, то й надалі – по пиці опонента.
   Якщо добивалася бажаного вивертами і конформізмом, то й далі житиме, як слизький в’юн. Якщо оточувала себе собі подібними, то й при владі оточить себе безпринципними і продажними ублюдками. З усіма витікаючими з того наслідками: бо ті ублюдки теж дорвуться до корита.
 
    Наочні приклади – від I до V. Що не през, то й приклад. Карма така, чішо?
    Коли до президентства йшов Кравчук, я знав твердо, що все завершиться збереженням косметично закамуфльованого комуняцтва: бо Кравчук був головним ідеологом комунізму в Україні. Ще й дорвався, нарешті, до життя по-новому: Чорноморський флот, Бласко, прихватизація…. Не бідує перший ідеолог і перший президент, що увіковічнив себе «кравчучками». То був, безперечно, серйозний «прорив» у транспортній галузі – кравчучки.
    А його альтернатива Вячеслав Чорновіл життя поклав на вівтар боротьби за країну.
 
    Коли до президентства йшов бувший парторг Південмашу «ракетчик» Кучма, я знав твердо, що він поширить владу Дніпропетровська на всю Україну. Одержали владу «червоних директорів», що непомітно перейшла у владу олігархів. Себе він теж не образив – на сто поколінь вистачить нащадкам рудого пацюка. Один плюс – не заплямував себе кров’ю, як не наполягав на крові през IV.
    Його альтернатива -- ПеНіС - слава богу, пролетіла. Єдиний плюс.
  
    Коли до президентства йшов бухгалтер Дрищ Скотопадлючий, я знав твердо, що з тієї наволочі толку не буде: він прилюдно говорив Кучмі: «Ви мені, як батько», а учасників «революції на граніті» називав фашистами. Результат відомий. Меморандуми, угоди, «любі друзі» та інша наволоч, сприяння пришестю Хама, щеплення проти майданів на довгі роки, «лікарня майбутнього» тощо. І пасіки по пенсії – як символ неробства, нікчемності і людської ницості.
    А його альтернатива, слава богу, тоді пролетіла.
    
    Коли до президентства йшов Скотохряк, я знав твердо, що це закінчеться сумно: бо той виродок замолоду був уркою і стукачем, ним і залишався. Знекровлення держави, ПееРастія, знищення збройних сил, Майдан, кров, Ростов, війна, суцільна продажність на всіх рівнях… .
    А його альтернатива... .
    
    Тепер Пеца V, «герой-Майдану-в-один-тур»… . Основоположник ПР, конформіст до мозку кісток, багатіючий при всіх владах і режимах (особливо – при владі Хряка Ростовського), «ніби-не-олігарх-що-знає-англійську». От цікаво, чому плебс так ведеться на знання іноземної мови? Може, тому, що сам тупий на 54 відсотки і дуркуватий ще на 34?..
    Пішли перші призначення на посади біля шоколадного тіла, перші ремонти кабінетів, перші затяжні тендери, перші явно диктовані боксеру призначення по столиці… . Реанімація політичних трупів, повернення у владу осоружних, одіозних, падлючих особистостей.
   Обставини на Сході потребують  блискавичних рішень, але вихідні – то святе: люди, що повинні приймати ті рішення, відпочивають, бач. Хлопці і техніка на війні щодня гинуть від зрад і безмозкості чільників, люди віддають свої копійки армії, а Пеца не може ініціювати добрячий пресинг олігархів, щоб ті суки розкошелились на потреби армії. За законами воєнного часу, мля! Не може провести швидку люстрацію воєначальників, половина з яких – очевидні колаборанти, зрадники і казнокради. Комбати кричать, волають: «Дайте наказ, ми вирішимо проблеми швидко і з мінімальними втратами! Дайте наказ, або хоча б не зв’язуйте нам руки!». Ні. Натомість – якісь мутні перемовини з Пуйлом без повідомлень про що і з якими результатами. І вечірки зі спонсорами сепаратистів. І не погидував же… .
    І не треба розповідати про його недостатні повноваження та урізані можливості: просто одна справа – піар на власному каналі, а інша – реальне взяття на себе відповідальності за долю мільйонів.
    Його малозрозуміла і нелогічна з точки зору здорового глузду перемога завдячує лозунгу «Скоріше виберемо, вже в перший тур, країна виграє час і зекономить гроші…». Вибрали. Поспіхом, «як до скаженого на обід». Де, мля, розумні і рішучі дії по боротьбі з криміналом і сепаратизмом? Де вигода від «одного туру»? Що хорошого зроблено, крім тієї ганьби – сумнозвісної вечірки, «бенкету під час чуми», з червоною пикою Єфремова і сюсюканням Луцика з Ахметовим?.. Що, власне, змінилося після того, як країна вибрала президента? Хіба що риги підняли свої зміїні голови, отямилися, оптимізму сповнилися. Бляді… .
    
    Запасаємося попкорном (чи, краще, патронами…) і пам’ятаємо мудре прислів’я «Від себе не втечеш». І «Яке йшло, такого й здибало»… .
    Чи знає хто із колег приклади, щоб хтось «втік від себе»? Я ні.
    Готовий забитися на пляшку марочного коньяку, що і П’ятий-в-один-тур не втече.