пароль
пам’ятати
[uk] ru

Етот дєнь пабєди - Порохом пропах!..


Етот дєнь пабєди - Порохом пропах!..

ПЕРЕПОСТ!!!!!!!!!!!
В Свердловском районе Луганской области отмечается увеличении концентрации российских террористов, которые свободно перемещаются через государственную границу.
 
Об этом ТСН.ua рассказали местные жители.
 
Местных пограничников отправили в район Дьяково, где ожидается прорыв боевиков. Таким образом, границу в Свердловском районе никто не контролирует.
 
«В поселок Провалье зашла колона чеченцев. Есть подтверждения перепуганных жителей. Больше 20 Уралов и пять БТРов. Стоят они в Провалье, Зимовниках, Майке, Калинино. Там абсолютно пустая граница», — сообщают свердловчане.

 

От читаєш таке у ФБ і виникає враження, що ти перебуваєш в якомусь сюрреалістичному паноптикумі. Єдине питання, яке свердлить голову: це правда, про чеченців і „Урали” чи ні? Якщо - ні, то треба у носіїв такої інформації відривати ноги по самі гланди. Якщо ж це правда, то нам треба визнати, що ми або дуже нездорове суспільство, або у нас абсолютно дегенеративне керівництво. Керівництво колективної національної зради.
Лао-Цзи казав: правильно назвати - правильно усвідомити. Так ось: у нас іде війна з іноземною державою. На даний момент збройні сили цієї держави - Росії, віджали у нас Крим. Так в темному провулку урка з ножем віджимає гаманець у "ботаніка" зі скрипкою в тремтячих руках. Чи здатні були українці боротися з ворогом? Майдан показав, що здатні. Зброю! Дайте нам зброю! – зціпивши зуби вимагав Майдан, нахмурено дивлячись з-під лоба. Не дали, перелякано зиркаючи на Майдан з-за своїх канцелярських столів через зашторені вікна Кабміну.
"Ботаніками" виявилося наше керівництво. Не знаю, що тримало їх за горло - страх перед путіним, якісь старі джентльменські зобов'язання перед "Конторою Глибокого Буріння" чи можливість перед новим дерибаном відвести увагу Майдану на зовнішнього ворога - не суть важливо. Головне - результат. А результат такий: Крим у нас віджали тихо і класично, чисто взявши на понт. Ми дивилися це реаліті-шоу, наче зомбі - гіпнотизуючи себе мантрами, що от керівництво знає щось таке!.. вони таке готують!.. Бо якби ми не заспокоювали себе вірою в невідомі хитрі стратегії, то змушені були б якось назвати цю коматозну мілітарі-виставу. В тому сенсі, що - точно назвати, відвівши соромливу вуаль від блудливих очей керівництва держави.          
Нове-старе керівництво, як і належить затасканій повії з багатим досвідом за плечима і на плечах, зробило вигляд, що військової анексій і не було.  Яка, в біса, цнотливість!..  Про що ви говорите... - Ну, трахнули... Зате цукерку купили, шоколадну. Канхвету "Тузік". Чи все ж – війна?.. Страшно сказати – з Росією...    А потім була зміна пози і введення сепараторів аж по самий Славінськ. Упс!.. Какая нєпріятность... Правда, перед цим наші донецькі пацани, вражені комплексом недослуханості, трохи пофліртували з усілякими відморозками, заохочуючи їх до руського бунту, бєзсмислєнного і бєспощадного, - два в одном!..
Але досить швидко вияснилося, що донєцкі пацани виділяються умом і сообразітєльностю тільки в питаннях наперсточних розводок чи організації скромних похорон в забутих шахтах. А дійсно висока розумова діяльність, не підкріплена пером в бочину – не їх профіль.
Пацанчики з татуажною символікою під елегантними костюмами з подивом прозріли, що нарди, в які вони грали і шашки, в які грали їх – далеко не одне й те ж, тільки фішки схожі. Стало припікати в тім’ячко від плотоядних поглядів земляків. В очах характерних тіпочків, описаних Достоєвським в романі „Беси”, холодним люмінесцентним сяйвом засвітилося благородне марксистське бажання поділитися чужим. То ж донецькі пацани, які калібром побільше, напрасували свої краватки прасками „Тефаль”, яка завжди думала замість них, і тихо, без зайвих понтів, чухнули в Київ. Від гріха і Гіркина подалі.
Ну, а далі всі говорящі голови дракона по імені Система почали синхронно округляти очі і заганяти заляканий народ в стійло. Адже єдиний варіант позбавитися загрози євразійського Дракона - це мати свого власного, ласкавого, шоколадного... Дивіться, який у нас Дракон – любо-дорого! Душка, пряник, канхветка... І чекати не можна ні дня! Треба тільки в першому турі, бо буде такоє... такоє!.. А от якщо виберемо в першому турі нашого Дракончика, то такого не буде. Якого?.. Ну, такого. А конкретніше? – А ми стан військовий введемо. І на кордон – трезорку з карацупою. Щоби кордон на замок, військовий стан і мир по діагоналі на всю хату.  
Вибрали - як і замовляли: терміново, в стані параксизмального страху.  
Ау!.. І де ваш обіцяний мир в шоколадній глазурі з горіховою начинкою?    
  
Я не вірю в патріотизм Пороха. Та що там патріотизм – просту людську порядність. Як не вірять в слова кохання від шльондри, затраханої у всі можливі чакри. Патріотизм, як і справжнє кохання - це потреба віддавати. Це не для гендляра з багаторічним досвідом зміни політичного курсу по принципу - "а я всєгда за тєх, кто пабєждаєт!" Власне, про що говорити, якщо бають в інтернеті, що правовірний адепт антиукраїнського до судоми Московського патріархату, а за сумісництвом – президент України пан Петро вже після виборів прикупив чи то свічний заводик, чи то - Київський завод экспериментальних конструкцій... То що у нас там з відокремленням бізнесу від влади, панове олігархи? Шуткую, шуткую... Гребіть, поки є можливість.      
 
Отже, що ми маємо: в тилу – весняне переплетення в єдиному зміїному кублі регіоналів, „ударених” і недобитків черновецького.
На фронті – незрозумілу у своїй непослідовності війну на три букви – АТО і місячник відкритих дверей на кордоні з Росією.
На фронті у людей не вистачає броніків і кевларових касок, зате в тилу планується скромний фуршет на... яку суму?.. а якщо у броніках – це скільки хлопців можна врятувати?..
 
Ми так і продовжуємо жити в різних вимірах з цією бидлоелітою. З одного боку хтось гієноподібний у „версаче”  не може не робити гендель на чужому житті і здоров’ї, а з іншого – в заношеному камуфляжі – не може сидіти в тилу, коли хлопці гинуть на війні. Адже вони не менше тебе хотіли би спати вдома, а не в лісосмузі чи окопі. Якщо взагалі не у польовому шпиталі, з рваними дірками на тілі.
І дуже сильно наша бидлоеліта помиляється, якщо вважає, що люди беруть зброю і йдуть на фронт, щоби помирати за їх право продовжувати нас обкрадати.
 
А ще - здавати, як зараз здають прикордонників, покинутих в бою напризволяще керівництвом АТО.  
    
„Народный депутат, генерал-майор юстиции запаса Виктор Чумак в эфире телеканала «Украина» высказал предположение, почему пограничникам луганского отряда до сих пор не поступила подмога.
«Могу только высказать предположение по этому поводу. Помощи пока нет, пожалуй, потому что все основные силы и резервы АТО задействованы в других горячих точках. То есть они блокируют Славянск, Горловку, Краматорск, Донецк, Луганск, и при этом нет возможности переправить какие-то резервы к луганскому пограничному отряда», — отметил он.
Нардеп добавил, что «именно сейчас в Луганске начинается активная фаза действий антитеррористических сил» и выразил убеждение, что «пограничникам помощь окажут».

 
Виразіл убіждєніє?.. Я так думаю, що цю спокійну впевненість, яку випромінює типово-холоднокровний депутат зі скляними очима, неодмінно треба донести до оточених терористами прикордонників. Це мусить їх вельми потішити. Такі добрі слова на останнє  – хоч до серця прикладай! А дехто навіть зможе прикласти це до рани. Адже поки що це і все, чим може допомогти солдатам в бою наша влада. І не відволікайте владу своїми дурницями – у них фуршет з приводу інаугурації на носі. Радість то яка!..
 
П.С. Тут зранку фейсбучний Мальчіш-Кібальчіш, в миру - Юра Луценко, істерично перейшов на фальцет з матом. Тіпа, у нас кордон зовсім оголений, прикордонники забрали свої манатки і кинули все нахрін. То до Юрка у мене одне питання накопичилось: пам'ятається перед виборами Юрко, як справний учень Системи, переконував посполитих, що вибори треба проводити в один тур, революційно блискаючи скельцями своїх окулярів в бік шоколадного Кума (Кум - з великої, бо в нашій політиці це державна посада). Одним з аргументів була економія державних коштів, на які Юрко збирався придбати гелікоптер "Апач" для вирішення терористичної проблеми. Юрко, то коли ж прилетить той шоколадний волшебнік в голубому Апачі і за наші гроші покаже нам кіно про АТО?..    
© sampo [05.06.2014] | Переглядів: 3109

2 3 4 5
 Рейтинг: 40.0/87

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook