До цього висновку я дійшов після того, як проаналізував обставини навколо політика Юлії Тимошенко за час після виборів президента України 2010 року до виборів 2014 року.І коли закінчились перегони між кандидатами Тимошенко і Януковичем виборчком оголосив перемогу Януковича у 2,5% над Юлією Тимошенко, і незважаючи ні на які докази фальсифікацій і зверненя до судів про перегляд результатів і підрахунків у цих підозрюваних у фальшуваннях округах для голосування, їй було відмовлено навіть у розгляді заяв.
 
Таким чином Янукович став сумнівним президентом. Після цього ні політики, ні виборці України не стали на захист своїх прав, справедливості і визнали прихід мафії, проросійських сил, які захопили всі штабелі влади, пристроїли її для грабування народу і перетворення її у колоніальну залежність від Кремля. Цими провідниками неоколоніальної політики стали ПР і КПУ, весь чиновничий апарат держави. ЯНУКОВИЧ зі своєю командою вирішив у змові з Ющенко знищити політика Юлії Тимошенко
 
Партія Батьківщина, Свобода, Удар стали у жорстку опозицію до влади, вони організували масові протесні  акції у десятках міст країни у рамках : "Повстань Україна!" , в яких були вимоги до відставки президента Януковича, його уряду, визволення з вязниці Юлії Тимошенко.
 
Ці вимоги лунали і на всіх  стотисячних зібраннях людей і на Євромайдані, хоча Тимошенко була у в"язниці жорстко обмежена у своїй діяльності, як голова партії Батьківщина, не давали їй навіть тих прав телефоних розмов, що забезпечується законом, прокурори і суді  постійно мучили її допитами і відкритими судовими процедурами, які або були сфальшовані, або були давно закриті і не мали право повторно розглядатися. Її права на зустрічі з однопартійцями були обмежені, місяцями відмовляли їй у зустрічі з Турчиновим, Яценюком, навіть обмежили її спілкування з захисниками, а її адвоката Власенко просто публічно мордували у прокуратурі, забрали депутатський мандат, завели на нього кримінальну справу у ніби-то у скоєнні ним злочину проти своїх дітей і колишньої жінку.
 
Все це викликало у народу негативну реакцію на пристрастя Тимошенко до злочинця Власенка  І всі ці конструктори про створенні негативної інформації про Тимошенко знали, що  народ це дратує, втомлює, він вже хоче від неї, яка нібито має комфортні тюремні умови, відпочити. І тому зовсім не випадково у перший день її визволення з в"язниці зустріч  на МАЙДАНІ  з нею була прохолодною, наче вийшла на свободу міністр уряду Януковича, а не політв"язень, яка страждала за  свою боротьбу з мафією і режимом.
 
Її рейтинг був тоді нижче 10% і мало з її однопартійців, крім Власенко, зробили щось, щоби очистити ім"я Юлії Тимошенко від бруду, якою вона була запаскуднена всією системою влади , політиками, журналістами, олігархами. Недостатньо було того, щоби змінити у підсвідомості і свідомості людей цю негативну інформації рішення ВСУ у закритому режимі по справам Юлії Тимошенко, що вона не є винуватою ні по яким справам ,бо там не було складу злочину. Навіть зізнання у телепрограмі перед виборами головного її ката прокурора Рината Кузьміна про те, що вона ніколи не здійснювала корупційних злочинів і не було виявлено корисних мотивів діялності Юлії Тимошенко, вже не могли у людей зняти забобони, довіряти їй повністю.
 
Оцінючи все це і ідучи на вибори, її команда повинна була ці негативні фактори впливу пропаганди мафії нейтралізувати. Її команда виявилась слабкою, не мала ні стратегії, ні наукової бази для підтримання і підйому іміджу свого лідера, вони навіть не мали достовірних даних соціології. Не мали інструментів пропаганди, проти пропагандистської машини олігархів.  Знову все було побудовано на інтелкті і енергії Тимошенко. На жаль її вплив на маси був обмежений , її виступи не були підготовлені  професіоналами, були довгими і повторювалися тезіси. І на все це впливали віськові дії на Донбасі. Юлію Тимошенко у в"язниці виснажили морально, психічно, вона ще не відновилася цілком після психічних туртур.
 
Але ті тезиси, які тільки вона пропонує для країни є вірними:
- зупинити війну і повернути Крим;
- демонтувати кланово-олігархічну систему;
- розвиток середнього бізнесу- основи економічного розвитку країни;
- євроінтеграція і вступ до НАТО;
- об"єднання Сходу і Заходу.
 
  Все це Україна повинна пройти і Юлія Тимошенко зіграє в цьому свою визначальну роль. Її потенціал політика і особистості ще не вичерпаний, вона переосмислить обставини, причини своєї відносної невдачі і займе своє місце в українській політиці, підбере собі нових побратимів і однодумців, але тепер тільки відданих ідеям побудови чесної України.