Ніяких двох Україн нема. Є єдина країна, в якій є різні думки і уподобання. Але немає поділу на Схід і Захід. Бо у всіх регіонах переміг один і той же кандидат.
 
Чому так сталось? По-перше, не голосував Крим. Крим дійсно особливий регіон. Особливо упоротий - чим він добряче відрізняється від Донбасу (до речі, от вам лакмусовий папірець - як тільки помічаєте, що людина у своїх судженнях ці два регіони ототожнює, урівнює - всьо, знайте, шо ця людина ніфіга в українських реаліях не петрає). Спасіба Вовіпутіну за те, що не дав можливість кримським совкам проголосувати. Думаю, після повернення Криму до складу України право вибору кримчанам можна не повертати. Більш того, хай голосують на виборах російських :-)
 
По-друге, майже не голосував Донбас. Хоча я, на відміну від деяких моїх знайомих/френдів, думаю, що результат навіть в найдаунбаськіших частинах Донецької області був би все одно більш-менш схожий на загальноукраїнський. Чому так? Спробую пояснити.
 
До літа 2004-го я двічі бував з другом на Донбасі, ми лазили там по вулицях, говорили українською - і ніякої особливої реакції у місцевих це не викликало. "В межах статистичної похибки", не більше. Літо-2004 – це водорозділ. Після якого почалась масована антиющенківська кампанія, ключовим поняттям в якій стали «три сорти українців». І саме з того моменту, з тієї карти сортів і почався цей поділ. До того ситуація була стандартно-банальна. Різні регіони, різні культурні особливості – але в межах однієї матриці. Як у Німеччині, де були і будуть якісь анекдоти і шпильки у ганзейців про баварців, у баварців про Рур ітд. Всі різні, але всі разом. Так було і в Україні (повторюсь – не рахуючи Крим, там ситуація геть інша). А на виборах 2004-го вперше розіграли карту поділу України.
 

 
Хто розіграв, всі прекрасно знають, а хто досі не розібрався – «я вам не завидую». І цей план спрацював. Україна на довгі 10 років виявилась розділеною, розірваною – що, до речі, використовували не тільки представники Партії Регіонів. А тепер цей поділ зникає. Тому, що зник один із найголовніших, та чи не єдиний міф, на якому тримався цей поділ.
 
Думаю, багато хто здивований результатами Добкіна на Південному Сході. Мовляв, він же від Партії Регіонів йшов. Так от, на Донбасі, я в цьому впевнений, роль грала не партійна вивіска – а ПІБ. «Віктор Федорович Янукович». На ньому, під нього і для його успіху був створений особливий міф. Міф про особливість, унікальність ітд Донбасу – а Янукович (як прем’єр, а потім і Президент) був втіленням цього міфу. А хто такий Добкін для жителів Єнакієвого, Маріуполя ітд? Майже таке ж ніхто, як і багато інших, навіть з протилежного табору. Донбас голосував за СВОГО. Когось змушували, але більшість робила це щиро. А тепер свого не стало. І не стало міфу, який прогнозовано не пережив свою ключову (і чи не єдину) фігуру. І Донбас більше ніякий не особливий. Скоро навіть в футболі перестане таким бути :-)
 
В моїй Запорізькій області за Януковича на двох попередніх виборах голосували (в першому, зауважте, турі, коли була ціла купа варіантів) – 55% 2004-го і 50% 2010-го. Показник Добкіна-2014 – приблизно в десять разів менший. Це – більш-менш реальний показник Партії Регіонів. Янукович зник, і разом з ним зникли його переможні цифри. А також – загальне опудало для Півдня і Сходу. Де тепер з’являться свої представники (та той же Тігіпко чи хтось новий), які будуть грати на цих електоральних полях. Але ера чіткого, жорсткого і братовбивчого протистояння Сходу і Заходу закінчилась.
 
І це найголовніший плюс з українських виборів-2014. А те, хто і як виграв… Я думаю, у нас ще не скоро відбудуться вибори, на яких буде повторено досягнення Кучми (перемога діючого президента). Але, скоріш за все, у нас попереду вибори, в яких ніхто не буде ділити Україну. Схід і Захід тепер дійсно разом.
 
P.S. От тільки справді – що робити із Кримом, коли він повернеться? Може, нехай голосують на російських «виборах», раз їм так Путін подобається? :-)