Прочитал, что сегодня в 12 часов около посольства паРАШИ будет акция, посвящённая годовщине трагедии крымских татар. Приехали на Воздухофлотский проспект. Людей мало... Думаю: безразличие рулит, побудем недолго, да поедем...
Но к 13:30 стали подтягиваться люди. И вдруг, с сигналами клаксонов подъезжает колонна Автомайдана. Молодцы ребята, даже настроение сразу поднялось.
Появилось гигантское полотнище: крымско-татарский флаг. Его вынесли на проезжую часть, не перекрывая движения. Автомобили двигались под ним. Все проезжающие приветствовали нас клаксонами, кричали "Слава Украине"...
Потом были выступления без пафоса и пиара. А напоследок, все вместе спели гимн крымско-татарского народа...
 
Я поклявся кров обмити з ран твоїх, народе мій.
Бо чому повинні гнити братчики мої в ярмі?
І якщо в житті спокійнім не терпітиму за них,
Кров гаряча до краплини висохне нехай в мені!
 
Я поклявся світло правди в темний край принести мій,
Бо чому не може брата брат побачити в пітьмі?
І якщо від цього горя не болітиме в мені,
То нехай наплачу море я кривавими слізми!
 
Я поклявся, давши слово за народ померти мій,
Втішити його в недолі, сльози витерти рясні,
Бо якщо навіть ханом буду жити сотні літ,
Все одно пора настане в землюполягти мені!
(Автор: Номан Челобіджіхан. Переклад: Михайло Карповий)