З недавніх пір колекціоную претензії населення України, які воно висловлює на адресу Юлії Тимошенко.
Вони барвисті, різнобічні та часом діаметрально протилежні.
Скажімо, читачі вк-сторінки «Защітім отєчество» бажають їй «валити на свій Запад». Наші славні западенці бажають їй валити «до свого Ахметова». Між тим, Юля, як пригадується, не має звички «звалювати», і живе ні на заході, ні на сході, а рівно посередині – там, де розташована наша та її малесенька розшарпана країнка.
А заяви «Юля хоче зірвати вибори» та «Юля здасть пів-України, лиш би вибори відбулися» лунають як з Заходу, так і зі Сходу.
Ще одна фішка – «Юля єврейка і антисемітка». Єврейкою її робить дідове прізвище Капітельман, а антисеміткою – зв'язок з націоналістичними силами. Часто ці звинувачення лунають навіть в одному й тому самому агітаційному фільмі, звісно, зробленому дружньою до нас сусідньою країною – на сьомій хвилині «жидоффка», на двадцять сьомій «фашистка».  Про деяку протилежність цих термінів підбадьорений гальбою пива глядач зазвичай не задумується.
Претензії до Юлі зазвичай глибокі та змістовні. Скажімо, «чо вона виїхала на колясці, а потім уже ходила».  Звісно, мадам Ельвіра Пупченко із Задрипанська особисто обстежувала Юльку в той день і гарантує, що в неї на час звільнення нічого не боліло, і Юлька – актриса погорілого театру. Між тим ті самі високі каблуки, які так обурили багатьох «озабочених», свідчать про те, що маленька зростом Юлька таки збиралася на них пішки крокувати з тюрми, і, схоже, в останній момент сіла на коляску. Читачу, ти можеш гарантувати, що в день, коли тебе звільнять з місця ув’язнення, у тебе не підкосяться ноги? Юлька, звісно, залізна, але всяке могло бути.
Ще одна претензія – «хіхікала з Путіним над Ющенком». А ви самі, шановні читачі,  звиняюсь, не зубоскалили над цим «організмом», який бездарно просрав усі даровані йому шанси? Що їй треба було – не хіхікати, а вийняти з-під спідниці пістолета й застрелити Путіна?
Ще одна шедевральна «мисль» - ніби дуже підозріло, що вона так швидко з тюрми вийшла. Нещодавно, мовляв, на Євромайдані хлопців розстрілювали, а тут уже її випускають. Звиклий до серіалів обиватель хоче, щоб усе було поступово і за законами жанру. Бо він не встиг за попкорном збігати – а Юлька вже з Харкова в Київ приїхала.
Простий аналіз подій свідчить, що Юлю ніхто з тюрми не чекав. Вона була зручна в тюрмі як символ опору. Гриценко писав сльозливі статті, що її, бідну, можуть там убити. Ці троє (самі здогадайтеся хто) ходили до неї, як до пам’ятника невідомому солдату.
«Українська правда» кожен день героїчно друкувала про неї замітки (бо ж не було більше про що, рух опору без Юльки тоді застиг, мов холодець).
Не встигла ж вона вийти, як почався абсолютно невмотивований, нелогічний, непристойний гавкіт. Вже на Майдані (саме тому, де ще недавно хлопців розстрілювали) придумали підступну гру: в різних місцях різним людям по черзі під час її промови ставало «погано». Пригадую демонстрацію 30 листопада – купа людей, але ніхто чомусь нікуди не беркицяється.  А тут – зразу шість разів підряд. Що, беркутята були почали газову атаку?
Варто зайти на, здавалось би, поважний ресурс – саму «Українську правду», оплот справедливості та національного руху, і впхати туди пару коментів на захист Юлі – усе, через кілька днів ти забанений, неофіційно, правда, просто система кожен раз тобі повідомляє, що в тебе маразм і що ти не можеш в п’ятий раз правильно зчитати захисний код. А на головній сторінці ганять Юльку – аж дим іде. Що там Яник – то ж була чисто тобі дитина порівняно з цим монстром.
Історія свідчить, що для отців-інквізиторів такі самі християни, але єретики (тобто конкуренти) були гіршим злом, ніж людоїди далекого африканського племені. Щось схоже відбувається і в нас: Допа, Тигипко, Симоненко хай ідуть собі хоч у президенти ООН. А от Юльку треба аж залити отруйною слиною.
От хахли ж, га? Хто ще так здатен гризтися на смертному ложі матері?
Епідемія амнезії підкосила ряди щирих українців, які геть забули, що ще пару місяців тому  Порошенко собі нехіло сидів у кріслі міністра в уряді цього одоробла Яника, а у цей самий час Юля сиділа в тюрмі, і хай там умови були не такі, як на лісоповалі, але те, що у неї там запросто міг статися серцевий напад або фейс розпухнув би більше, ніж у Юща, то це точно.
Інтернет-змі завалені звинуваченнями, що вона злодійка та зрадниця, між тим, коли спитаєш, що вона вкрала та кого зрадила, людина залазить в ступор і не може відповісти.
Не маєте ви ж, люди, роботи. Чим ви кращі за зомбованих Путіним росіян?
Між тим я не бачу аналогічних статей, де би «чудовисько-Юлька» поливала би радіоактивними помиями своїх опонентів. Де подібне гавкання з її боку? Схоже, їй якось не до того, коли Україна «в огні». Трошки не до рейтингів та банерів.
По завалах нету блукає ще одна легенда про «Юлю» – ніби це «Вона» нашіптує Турчу і Яцику, щоб вони типу не вживали жодних заходів по Криму і по Сходу неньки-України. Бо типу «Вона» має на білім коні приїхати і розв’язати всі проблеми, і стати Юлієм-побідоносцем. Історія, достойна «Протоколів Сіонських мудреців».
Дурбелики, роззуйте очі, вас Яник здав Росії (а заодно і чорту) разом з усіма нутрощами. Нам дісталася від нього (і від попередніх презиків) у спадок гнила ментура, розвалена армія, розбещене чиновництво, «чисто конкретний» олігархат – а вам дивно, чому там колотять воду, і ніхто не може цю воду втихомирити? Ідіть самі залізьте в танк і заспокоюйте сепаратистів замість того солдатика, який не знає, чи його не кидануть, чи його ж командир не зробить солдата цапом-відбувайлом за перевищення службових обов’язків. Ідіть самі наказуйте генералу, у якого в голові шість варіантів інструкції ФСБ з дестабілізації становища в Україні. А в генерала такий самий заступник. А в заступника такий самий штат.
То причому тут Юля? Вона що, армію очолювала?  Ментуру? СБУ?
В неї була одна біда – не зуміла створити нормальну команду. Бо співпрацює вона з ким? Зі зрадливими хахлами, нащадками Кочубея, Іскри та Іванка Брюховецького. Вона з ними по-європейськи, гарячу праску на животі не тримає, от і має. От Яник – то да, то був голова. Чікі-пікі, там бабло, там шантаж, там підкуп – і ригики єдиною монолітною стіною наступають на перелякане населення України, яке щиро дивується, звідки така біда на їх голову звалилася, вони ж чесно пробойкотували вибори 2010 року, де «двоє однакових» змагалися у боротьбі за їхні дрижачі голосочки.
Ще одна щира претензія – яке Юля має право створювати Рух Опору. Є, мовляв, армія, є Нацгвардія, а Юля оп’ять піариться. По-перше, вона має право створювати що завгодно, хочете – ви створюйте. Чим більше сил буде кинуто на ворога, тим краще – хіба ні? Щодо цього цікавий комент надибала в неті, сміялася до сліз: «Тимошенко у всьому винна: прийшла на засідання РНБО і зразу- хто вона така,чого прийшла,створює рух опору- яке має право. А як їй допомогти нам,коли її соратники не допускають до керівництва. Згадайте тих три лба що на Майдані тусувалися і не знали що робити - поїдуть в Харків, розложить їм по полочках і вони знову герої, щось пішло не так - і ступор, знову треба їхати. Якщо вони безтолкові,не вміють приймати правильні і своєчасні  рішення,то може не треба грати спорченого телефона, а все робити напряму?»
Ця пісня про Юлин «популізм» уже дістала. Вертає кошти по вкладах СРСР – дешевий популізм. Виплачує гроші матерям – так само. Закриває гральний бізнес – Ющенко починає жвиндіти про втрачені робочі місця. Може б він іще переймався втраченими робочими місцями в наркокортелі?
От Яник був не популіст, це точно. Прямо плював людям в очі. Харкав, можна сказати. Во мужик, да? Люди витиралися і самі себе втішали – «зате не популіст».
Незважаючи на те, що прем’єр-міністру Тимошенко постійно вставляв палиці в колеса та гниль Ющенко, боячись занадто великої її популярності, у неї є чимало добрих справ. Вона єдина прищемила митницю, так, що майже все розмитнювали в бюджет. Реприватизувала Криворіжсталь за рекордною ціною. Вибила Росукренерно з посередництва між Україною та Росією. Коротше, нажила собі ворогів з усіх боків, які зараз і проплачують продажних журналюг. Журналюгам вчепитися нема за що, от вони й хапаються то за косу, то за туфлі…
Досі згадую ганебну картину на Хрещатику під час суду над Юлією Тимошенко: стоять, звісно, палатки протестувальників, всюди плакати «Звільніть Юлю» – і поряд, значить – ціла колона ригиків з їхніми синіми катранами на древках. Мікрофон, потужні колонки – і на весь Хрещатик лунає звіриний, оглушливий крик «Ана варавала! Ана варавала!» Гучність крику переходила всі межі пристойності, і, звісно, всі норми зі звукового режиму в населених пунктах , звичайні перехожі, затуляючи вуха, поспішали швидше минути тих скажених собак, а вже бідні протестувальники, певне, отримали інвалідність зі слуху. Логіка  незрозуміла – якщо вже ви довели її злочини, то нащо кричати про це не своїм голосом? Але, схоже, той зомбуючий вереск і досі лунає в вухах багатьох наших співвітчизників і глушить голос розуму, який є чітким, але тихим.
Народ, вмикайте думалку, бо біда буде – і вам, і всій Україні. Шукайте інформацію, порівнюйте… Розшифровую: європейське мислення – це коли виймаєш мозок із холодильника, вставляєш назад у черепну коробку і починаєш думати.