Можна константувати, що ситуація з суспільною ідентифікацією донецьких екстремістів в пресі дещо вирівнялась. Можливо не так як мені це бачилось, але терористів та екстремістів вже називають терористами та екстремістами.
 
І це - добре.
 
А тепер варто згадати, що двадцять років тому комуністів на території СНГ називали "правими", а лібералів - "лівими". З огляду на загальносвітову практику це було дещо дивно, але по суті - вірно: від початку цієї традиції правими називали тих, хто бажає зберегти існуючий стан (консерваторів), а лівими — тих, хто виступав за зміни (радикалів).
 
Між тим, громадяни, що повалили криваву диктатуру Януковича тавруються росіянами як "праві". Незважаючи на те. що як ніхто вони вимагають саме соціальних змін. Чи вважаєте ви такий стан речей припустимим, абож ситуацію потрібно виправляти?
 
Я вважаю, що настав час голосніше промовляти про те, що насправді правим рухом в українському політикумі є сили, що зубами та кігтями тримаються за соціальні відносини, які десятки років вибудовувала донецька банда. Вони вбили собі в голову, що найкращим способом зберегти свої звірині порядки можливо тільки відгородившись від неньки-годувальниці колючим дротом. Незважаючи на жертви серед мирного населення, керовані російськими шпигунами та провокаторами вони направляють свою діяльність на збереження соціального і економічного коллапсу, в який загнали рідний край. А коли той наказав довго жити - спробували перенести свої донецькі "мєтоди" на територію всієї України.
 
Тому потрібно наголосити, що регіональні недобитки - чєчєтови, єфрємови, царьови - то є помірні праві, а болотови та губарєви - то вже праві екстремісти. І, доречі, комуняки, які надійно присмокталися то парламентської цицьки - також праві діячі.
 
Позірно, зміна суспільного устрою в Україні, яку готує "київска хунта", шляхом перерозподілу повноважень та ресурсів між центром та регіонами начебто реагує на запит "донецької банди". Але якщо "донецька банда" насправді хоче законсервувати старі суспільні відносини на частині нашої території - то чи сприймуть вони запропоноване нами? Тим більш, на прикладі Маріуполя ми побачили - населення здебільшого консервативно настроєно?
 
Все це схоже на метання бісиру. Бажаючим тоталітаризму потрібно дати тоталітаризму стільки, скільки вони зможуть "винести": тверду руку, штурми, артелирійські розстріли обладміністрацій танковими гарматами - щоб не гірше ніж в "матушке-рассее", концтабори та лісоповал. А  також коханий колючий дріт.
 
Але надія все одно жива.