Почну, напевно, з Януковича. Для порядку. Хоча починати можна було б зі значно давніших часів.
 
Тож, Янукович. Жив собі, царював, бабло примножував. Треба було тільки трішки пригальмувати, здати пару незначних виконавців його волі на Майдані. І зараз він все ще сидів би на троні, царював би Україною. Ні, він і далі попер танком. Тепер царює двома гектарами на Рубльовці, має проблеми у пересуванні світом та управлінні своїм бізнесом. Ті речі, які він втратив, є непорівнянними з тим, що хотів отримати, не поступаючись перед вимогами Майдану у перших числах грудня.
 
Путін. Теж спокійно жив, царював, нацарьовував. Якого милого його в Крим потягнуло? Він же краще за нас знав про його депресивність, про неминучі проблеми з водою та електроенергією. Які вигоди від приєднання Криму він сподівався отримати взамін втрат внаслідок санкцій? Заради чого він замінив спокійне життя на життя за залізною завісою? Що він отримав взамін на ризик втратити своїх 40 лярдів?
 
Партія Регіонів. Тут і взагалі шедевр. Депутати ВР від партії регіонів підтримують сепаратистів. Підтримують відокремлення від України регіону, який віддав їм свої голоси на виборах? Невже вони сподіваються на те, що відродять ПР у Росії? Чи вважають, що у Єдиній Росії будуть почуватися вільніше в тому, що їх реально цікавить – рекеті, рейдерстві, відкатах?
 
Наша теперішня влада. Навіть Янукович не додумався проводити антитерористичну операцію у Львові. При тому, що він мав сяку-таку підтримку серед силовиків. Теперішня влада намагається провести її у Донбасі, плачучи, що тамтешні СБУ і МВС майже в повному складі підтримують сепаратистів. Як ця влада потім планує керувати тими регіонами? Розігнати силовиків і поставити своїх (чужих для регіону) – означає дати привід знову повстати. Якщо ж поставити тих, хто будуть своїми для регіону, то як можна буде довірити їм доступ до таємної інформації, яку потрібно буде приховати від Росії? Як можна буде добитися від прикордонника виконання наказу закрити кордон із Росією, якщо він мріє про російський паспорт? І таких «як» є надто багато, щоб реально керувати країною в режимі реформ. Бо сили будуть витрачатися на те, щоб утримати країну цілою, а не на боротьбу з корупцією. Замість непопулярних жорстких реформ будуть реверанси у бік Сходу, який не збирається ховати прапор «Донецької республіки» у дальню шухляду. І противники реформ будуть завжди раді зіграти на настроях жителів Донбасу. Вже зараз центральна влада іде на повідку у Сходу. Федералізація, виборність губернаторів і мерів. Це для того, щоб Янукович став губернатором Донецької області і срав звідти на всю україну? Якщо Добкіну дати розширені повноваження, чи пустить він Харківську область до Європи? Чи зможе Україна інтегруватися з ЄС, якщо в східних областях будуть сидіти князьки з широкими повноваженнями? Вони й зараз вважають, що центральна влада є для того, щоб слухати Схід. Чи будуть вони слухати Київ, якщо їм дати ширші повноваження? Риторичне питання.
 
Хтось знає, як владі обійти ці підводні камені? Варіанти «стріляти», «душити», «рвати на куски» попрошу не пропонувати. Вони – теж люди. Просто переконання у них такі дивні.
 
Якби країна була роз’єднана раніше, ми б мали шанс через якийсь час об’єднатися у складі ЄС. Бо східні українці – таки не росіяни і зрештою попросилися б до Європи. Тепер Крим зі складу Росії витягнути набагато складніше. Здається, не простіше, ніж приєднати Україну знову до СССР.