Розділення в суспільстві збільшується... І це чудово.
 
Якщо дещо раніше українське суспільство було розколене більше за політичними переконаннями і вподобаннями, то після Лютневого повстання проти державного терору, суспільство на деякий час змінилося в пропорціях і, навіть, переконаннях.
 
Аби керувати рабами, їх необхідно стравлювати один з одним, і тоді вони не в змозі перемогти рабовласника. Сьогодні цю роль виконують політичні партії.
 
Під час народного повстання проти державного терору в лютому, населення розділилося на три основні категорії:
 
   • маніпулянти (державна «влада»);
   • зомбі, що вірять у світлу функцію держави та саму цю можливість;
   • прозрілі, що потрапили під головну функцію держави — терор проти прозрілого населення.
 
Маніпулянти почали робити рокіровки і маскування, аби їх не знесли прозрілі. Запропагандовані зомбі стали ще злішими на прозрілих, і добрішими до державного терору. А самі прозрілі — витверезилися, прокинулися, утратили страх і меркантильність, що заважала їм дихати повітрям свободи й розуму.
 
Цей розподіл, звісно, є неприйнятним для державницького гетто, бо в ньому дуже добре видно зрадників, йолопів, падлюк, ворогів, їх легко змести. Дуже важко нести нісенітниці й будь-яка пропаганда стає ще ненависнішою і дратує прозрілих, чисельність яких може стрімко зростати в лічені години.
 
Чим більше прозрілих, тим тихіше себе поводить державно-репресивний механізм, державні зомбі та державні керманичі, держава тощо. Чим менше прозрілих, тим сильніший йде проти них терор.
 
Кремлятина та янучарики тим лютішими були, чим їм здавалося ближчим звільнення від останніх островків тверезого ґлузду в народі. І їм у цьому всіляко допомагали державницькі зомбі —прихильники терору, тортурів і катувань.
 
І тепер, аби розбити єдність прозрілих, їх треба розділити знову по політичних пастках, мові, територіях і т.і. Прозрілі люди зрозуміли, що для гідного життя потрібні прозрілі люди, а не президент, рада, держава, терор… І держава робитиме все, аби прозрілі забули свої тверезі висновки і знову увірували в державу — знову перетворилися на зомбі, щоб самі попросилися назад у «матрицю», можливо дещо «покращену», але ж таки в «матрицю».
 
На жаль, нестійкі на тримання в голові висновків, уже знову стали зомбованими про-державними тварюками, звісно, в різній мірі. Забувши про те, що як тільки критична маса прозрілих зменшується, автоматично почнеться нова хвиля терору проти всіх, хто бачить руйнівну дію держави на суспільство та соціальний розвиток людини.
 
Тобто коли прозрілий знову стає сліпим, він наближає собі кару сам за таку зраду.
 
Коли соціум слабшає, кріпне держава… І це — невідворотній процес, це покарання соціумові за лінь. Соціум — самодостатня і самокерована структура, де кожний мусить викладатися. Але ж яка велика спокуса делегувати комусь керування своїм життям… І ця соціальна лінь — віддавати своє життя в руки політиків — нищить життя того, хто відмовився від відповідальності і повноважень.
 
Є розколи, які руйнують суспільство, а є ті, які його очищують від паразитів. І, переконаний, потрібно робити все й не опускати руки, аби спокусник знову не звів прозрілих у марення державою.
 
Прозрілі — є володарі свого життя та своїх чистих прагнень, а не політики чи агресивні зомбі.
Тож залишаймося на боці прозрілих, і не ставаймо на бік маніпулянтів.
 
Не вірити державі, не покладатися на неї, не делегувати їй своїх повноважень, не довіряти їй свої життя, нищити її, цей Вавилон… і в неї буде значно менше шансів нищити людей.