для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

За вільний ринок голосів!


За вільний ринок голосів!
І знову вибори…
 
Дивлюся я на себе (в дзеркало) та й думку гадаю. 37 років. Вища технічна освіта. Працюю інженером-конструктором на прибутковій виробничій фірмі. Створюю конкурентноздатний національний продукт та наповнюю бюджет країни – через весь набір податків. У вільний час пишу колонки, статті, художні твори – практично на шару. Виховую трьох маленьких українців. Звідки не подивися – добропорядний громадянин.
 
А прав на обирання майбутнього своєї країни – на рівні люмпена з околиці. Один голос. Сумно. Від суму націдив у кухоль пивка та пригостився.
 
Ну насправді, несправедливо це! Кожні вибори ми чуємо про факти підкупу виборців – за 200 грн, за гречку, за цукерки… Льоня Чернівецький зі своїми бабцями упевнено виграв кілька виборів, і вигравав би далі, якби риги йому не накрутили хвоста. Риги пішли – люмпен лишився. Значить на наступних виборах знову суватимуть 200 грн., гречку, цукерки… Потім, після виборів виводитимуть за 200грн.-гречку-цукерки люмпен на мітинги протесту, аби повернути клептократів на владу. Розповідатимуть про злидні скривджених, про уряд який нічого не робить, про революціонерів-корруціонерів… Не тіштеся ілюзіями, це зараз у всіх вибух патріотизму через перемогу революції і програну війну. За пару років всього цього не буде й близько і тоді, озброївшись бабцями та інвалідами… Сумно. Хильнув іще пивка.
 
От як не крути, а не можна змагатися з люмпеном на рівних, просто тому що його (люмпена) – багато. Хто у нас найбільш відповідально ставиться до майбутнього країни? Той кому є чого втрачати, тобто – підприємець усіх калібрів, а з ним – високооплачуваний робочий та інженер, який у того самого підприємця працює. І це вже звучить як вирок, у нашій державі за Держкомстатом, з 45,5 млн населення лише 8,5 млн працюють в сфері створення реальних товарів та послуг, проти 27,7 млн працюючих у неприбуткових сферах (типу журналістики), та таких що так чи інакше залежать від бюджету держави. Можуть 8,5 млн на рівних конкурувати з 27,7 млн? Не можуть. Сумно. Випив ще пивка і прикінчив пляшку.
 
Пивко надихнуло помислити тверезо. А от уявимо собі. Виділяю я на вибори з сімейного бюджету тисячі чотири гривень. Розбиваю їх на 400 грн (з врахуванням інфляції ціни явно підскочили), купляю десяток голосів своїх сусідів, і замість одного голосу приношу на виборчу дільницю зразу 11 – свій на шару і ще десять чесно куплених. Ідея сподобалася. Поліз в холодильник за наступним пивком.
 
Під кухоль уява почала малювати дивовижні картинки. А якщо купуватиму не тільки я, а ще й небайдужі підприємці серед друзів? Знаючи потужність окремих друзів не важко уявити що так ми вдесятьох принесемо більше тисячі голосів. А якщо підключимо ще й друзів друзів… Так ми всю Троєщину поставимо на шлях істинний. Пивко пішло легко та з насолодою.
 
А уява не переставала радувати. Безліч підприємців під час Майдану витрачалися на харчі, на каски, на броніки, на намети й обігрівачі. Якщо люди здатні так жертвувати заради світлого майбутнього в умовах революції, то що їм заважає пожертвувати на конкретного кандидата, особливо якщо той пред’явить програму зшиту не з популістських казочок, а з реальних кроків потрібних основній масі підприємців та національно-орієнтованих інтелектуалів? Та це ж кайфно! Під цей настрій пивко хильнулося… і скінчилося.
 
З пивком закінчилася й ейфорія. У свідомість мерзенно постукалася згадка – але ж підкуп виборців це злочин! Виборців не можна купувати! Кожен мусить тої!.. Сам!.. Право на вибір!..
 
Дорогою до магазину (за пивком), душу опанувала злість. Що ж це виходить, люди добрі? Існує товар – голос, який має певну ціну. Існує пропозиція. Існує попит. А купувати-продавати не можна. Виходить те саме, що й з землею. Вільного її обігу немає, тобто купити і стати власником – не можна. Але якщо маєте великі гроші і певний вплив – землю отримаєте через відведення. Тобто ринок насправді існує. Але високо елітарний і для обраних. Олігарх по 200 гривень за голос платити може і з нього все як з гусака вода, а підприємцеві – зась. Де ж та справедливість?! Поганий настрій поліпшив тільки приємний дзвякіт пляшок у пакеті.
 
Новий кухоль пива повернув гарний настрій назад. Рішення знайшлося саме собою. Якщо значна частина нашого люмпена готова голосувати за гроші, а політична еліта цим вдало користується і не дає нам-смертним побачити модернізовану сильну країну за життя, висновок очевидний – треба легалізувати купівлю голосів. Аби можна було перед виборами повісти у під’їзді об’яву «Куплю голоси!» Нехай кожен, хто спроможний купує стільки голосів скільки може у тих, хто це своє громадянське право оцінює в конкретну суму. Годиться? Веселе булькання пивка було кращою позитивною відповіддю.
 
А уява знову розгулялася. Якщо голоси вільно купуватимуться-продаватимуться це означатиме, що головним виборцем у нас стане не люмпен, а три верстви – підприємці, громадські активісти та політично свідомі інтелектуали. Перші куплять стільки голосів скільки можуть, а дві другі категорії принципово голосують самі. А якщо так, то і улещувати кандидатам в президенти доведеться саме ці категорії громадян. Кандидати миттю забудуть про соцвипалти і соцдопомоги – їх миттю зацікавить інвестиційна привабливість країни, розумна податкова політика і лад у наглядових органах. Також вони зразу ж зацікавляться станом української культури і взагалі розвитком і поширенням української мови. Оскільки створення умов сприятливих для бізнесу безперечно відвіється наповненням бюджету, це дозволить державі збільшити розходи, інвестувати в інфраструктуру і поліпшити матеріальних стан тих таки малозабезпечених громадян. Де не кинь – сама перевага! Пивко сонячним світлом проникло до останньої клітинки організму.
 
Ані Британія, ані Франція не стали великими державами в умовах загального виборчого права – вони стали такими за обмеженої демократії, коли голосували за майновим цензом. Така система зробила ці країни великими державами. А оскільки вільний обіг голосів призводить саме до цього, то… Від перспектив та пивка в голові запаморочилося.
 
Запаморочення зняло лише видовище останньої пляшки. Усвідомлення кінця навернуло на похмурі думки. Але ж і олігархи так само зможуть скуповувати голоси – спало на думку. І якщо зараз їх бодай теоретично можна контролювати, то тоді… А що тоді? Хіба скупівлю голосів за гроші олігархів зараз реально хтось контролює? Давно відомо, немає у мільярдера більших ворогів ніж спільнота мільйонерів. Вільний обіг голосів дозволить підприємцям не тільки впливати на владу – він дозволить їм ще й топ-олігархам дулю показати. Причому всім – від СПДшника, що купить 2-3 голоси до власника агрохолдингу. А це значить що вільний обіг голосів не просто відсуне олігархів від влади, він ще й влаштує революцію. Замість люмпена що голосує за бабло, точніше, замість олігархів які ті голоси безкарно купують, владою стануть ті хто сукупно зможуть перебити олігархів ціною – маса підприємців. З країни-олігархії Україна перетвориться на типову буржуазну республіку. За це треба було випити.
 
Але ж! Розбурхана свідомість не давала спокою. Скуповувати голоси виборців може почати Румунія, Польща або Росія і через своїх висуванців вирішувати у нас свої проблеми! Так? Так. Якщо забути, що Кремль з величезною долею вірогідності уже скуповує у нас голоси руками наших же олігархів. Нині ми цьому процесові протиставити не маємо що. А от в разі вільного обігу голосів…
 
Вдруге за пивом я не пішов – багато пити шкідливо. Проте рішення з зачарованого кола в якому опинилася наша держава я схоже побачив. Хочу я аби до влади прийшла ця партія і ніяка інша – перелічую на вказаний рахунок скільки мені не шкода і нехай партія купить собі стільки люмпенських голосів скільки здатна. А ідейних опонентів переконаємо в дискусіях – нам не звикати.
 
Так що, шановні політики! Якщо ви запропонуєте створення вільного ринку голосів, знайте, мій голос – ваш!
© Дракон [30.03.2014] | Переглядів: 5235

2 3 4 5
 Рейтинг: 45.4/37

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook