«Русский человек – это тавтология», можливо, але не сьогодні, сьогодні, радше – «русский человек» – це хвороба, хворобливий стан психіки – манія, із проявами шаленої манії – маніакальне збудження із злобністю або люттю, схильністю до агресивних та руйнівних дій. Як кажуть поляки: що занадто то не здраво.
 
Очевидно маємо справу із станом масового як наркотичного сп'яніння, масового психозу та жорсткої залежності, де, у першу чергу, російські телеканали – основна голка, ширка. Припинення приймання психоактивної речовини «зомбоящика» призводить до абстинентного стану – ломки…
 
Інакше кажучи – серед нас психічна війна, проти нас – агресія психів.
 
Психи глибоко переконані що у штабі ВМСУ є схрони і саме у цих схронах обов’язково на їхню думку має ховатися український командувач, а якщо його знайшли не у схроні, значить він туди не встиг сховатися. Психи допитують українських журналістів щонайменше як подвійних агентів ворожих спецслужб… У камері психи катують громадських активістів, будучи упевненими, що ті кого вони катують чинили би ще гірше. При намаганні із ними поговорити просто неба – психи кидаються межиочі як на амбразуру, кричать, лаються, плюються, намагаються порвати на тобі щось або й тебе самого. Психи…
 
Дикому ревінню психів дисонує гробове мовчання ввічливих «зелених чоловічків». Але у цій «ввічливості» чомусь відчуваються спітнілі пальці на спускових гачках автоматів...
 
Велкам у XXI століття.