Сьогодні, звичайно, боляче дивитися, як окупанти чинять  наругу в Криму, збиткуються над українськими символами,  загарбають  військові і цивільні об’єкти і відкрито мародерствують.
Від обурення і люті мимоволі стискуються кулаки, і німі питання рвуться із грудей: «Чому наші військові не застосовують зброю на зухвалість агресорів?
Чому не провчать цих негідників?» Невже  так варто слідувати біблійному «Хто вдарить тебе по правій щоці, підстав йому й ліву»?
Втім, Ісусова порада не означає, що не треба захищатися, зіткнувшись із насиллям. Ісус ніколи не казав, що цього не можна робити. Радше він вчив не відплачувати образою за образу і не дозволяти іншим підбурювати нас до помсти.
Гадаю, мудрість полягає ще у тім, що якщо якась скотина тебе хвицанула, вкусила чи  обляпала лайном,  тобі не варто її у відповідь бити, гризти чи обляпувати.
Бо ти - Людина, а не скотина, і маєш гідність не опускатися до її рівня.
Майдан показав  українцям та й світові  неймовірні приклади  наслідування цієї Ісусової сили витримки.  І, насамперед, Сили Духу.  
Згадаймо, гідність і витримку справжнього козака Михайла Гаврилюка,  над яким, геть роздягнутим, беркути знущалися на морозі?  Якби він,  спересердя, коцнув би отим льодорубом одного-двох катів і загинув, то ніхто б йому  не дорікнув би за цілком справедливе вбивство.  Але, як же тоді з божими заповідями «не убий», «прощай ворогам своїм»?  
Тоді Михайло витерпів знущання, не зірвався, залишився живим.  Чи кожен би тоді зміг повести себе так же гідно, як Гаврилюк?
А згодом, коли він повернувся на барикади, стояв, роздягнений до пояса у 20-градусний мороз і показував у бік беркутні  відомий знущальний виклик "пів-руки" ... і цим таки сильно піднімав дух захисникам Майдану  і дратував беркутів!
Хтось влучно якось зазначив, що суть військового успіху не в тім, щоб вмерти за Батьківщину, а щоб за неї вмерли наші вороги...
І коли наші беззбройні бійці під Бельбеком теж показали Силу Духу і пройшли  озброєний кордон окупантів, то це ще й як підняло патріотичний дух  у багатьох українців.  
Не сумніваюсь, що в новітню історію України вписані такі сторінки, що школярі, затамувавши подих, будуть  слухати про це на уроках. Уроках Гідності, уроках Сили Духу, уроках Любові до  України.  Так переможемо.
Р.s.
Втім, не для дітей, повідаю і сучасне бачення давньої заповіді:
Якщо тебе вдарять по лівій щоці - підстав праву ногу і бий в щелепу...