Думаю, потрібно дещо теж тут сказати. Декілька речень, які б поставили крапки над "і". Бо багато людей переживають, що зрозуміло і  пишуть, але якось не доводять думки до логічного завершення в обговореннях і тому багато хто знаходиться в розгубленості.
 
Отже: Що відбувається, про це всі більш-менш знають. Хоча дехто із "високих журналістських кіл" стверджують, що Росія оголосила Україні війну. Потрібно було б таким людям бути трохи точнішим у виразах. Війни ніхто не оголошував, але що маємо на ці години: Кримський Парламент в лиці своїх представників ніяких стосунків в якості переговорів мати з Верховною Радою не хочуть. Наступне: Партія регіонів визначає себе дружньо і з розумінням відносно російського втручання, або - окупації Крима. Третє: В Криму заблоковані всі українські військові частини (для мене особисто й досі загадка, для чого вони там були потрібні).
 
Опечатані склади зі зброєю і технікою. Стрілецька зброя відібрана в укровояків. Укрокораблі заблоковані в морі русскораблями, заблоковані причали, бухти і вся інфраструктура укрфлоту. Перерваний радіо і проводний зв"язок між армійськими суб"єктами, об"єктами і укровояки можуть використовувати лише мобільні телефони. Ліричний відступ: Коли не хочеш годувати свою армію, будеш годувати чужу. Так воно до того потихеньку і йде. Себто - доводить правильність цієї приказки.
 
Тепер обіграємо маленьку ситуацію: Міністр оборони України на самому початку цієї дивної і дикої історії піднімає телефонну трубку і дзвонить в Кремль зі словами: Шановні брати, якщо ви будете по хамськи себе вести у відношенні до України і дозволяти собі переходити кордон, перелітати кордон, експансіювати територію України і застосовувати силу, та приниження до українських збройних сил, та народу України, то ми вас попереджуємо, що будемо відкривати вогонь. Але РФ, наприклад, не послухалась. Звісно, від застосування зброї загинули військовослужбовці (допускаємо до такого варіанту розвитку подій).
 
Що маємо: маємо приклад того, що нікому не дозволимо хазяйнувати в нашому домі. Маємо приклад героїзму наших військовослужбовців. Маємо докази того, що не потрібно без просу лізти в чужу хату зі своїм статутом і диктувати, що і кому тут можна, а чого не можна. Маємо показ того, що буде, якщо інша сторона не угомониться. Маємо повагу до керівництва державою. Знаємо, що нас - народ на поталу нікому не дадуть.
 
Але укроармія і влада нічого цього не зробила. І саме завдяки гнилій суті її керівництва, та керівництва країною. Хоча, ніби критикувати зараз нову владу дехто не радить. Але і на Майдані вони себе показали гнилими і що є, те є.
 
Який чекається вихід із склавшогося положення: Очікується, що замість наших гнилих очільників ситуацію буде розрулювати США і ЄС. Дуже, як бачимо, загалом патріотично і поважно. Це якраз те, що робить державу "вельми авторитетною" в очах її мешканців. А також світової спільноти. Коротше кажучи, обличчям в пилюку ніхто не впав і автомат до бою не приготував. Ось таку ситуацію ми, українці, маємо на ці години.
 
Десь в глибині душі радує тільки те, що ми, як і колись в свій час, можемо сказати - А ми на вашу територію не прийшли зі зброєю. Так колись казали вояки УПА. І це було б великим виправданням нашого збройного спротиву. Але що є, те є. І воно зовсім не додає поваги до нашого рішення, та дій. Ось такі маємо справи, панове. Інколи поняття честі, її втрата превалює над можливістю подальшого особистого життя. Але, на жаль, не у нас.
 

                                                                                         ***