Дисонанс.
 
Сьогодні було дуже багато позитиву. Від Майдану, від спілкувань біля рідної вже Консерваторії, від прапорів різних держав, від ритуального бутерброду, від новин із Одеси й Запоріжжя.
 
Я завжди боюся, коли багато позитиву. Бо він ходить чомусь поруч із своїм антиподом. Так сталось і сьогодні.
 
Вагався – чи варто про цього антипода писати, псувати настрій, тим більше, що це майже суто приватне.  І все ж наважуюсь. Може тому, що потрібно поділитись…
 
Так сталось, що багато-багато-багато років тому було втрачено зв’язок із моїми двоюрідними братами й сестрами з незалежних від мене причин.
 
Так сталось, що декілька місяців тому ми побачились. Я поїхав до них на Слобожанщину. Це були щасливі дні. Сльози, обійми, спогади...
 
Після того не часто, але телефонувались.
 
Сьогодні…
 
-Бандерівці захопили Київ. Тягнибок міліардер. Яценюк з Юлькою вкрали все. Сектант очолив бандитський уряд. Наших синів посилають воювати з нашими російськими братами. В Криму всі за Росію. У Донецьку, в  Донецке все русские. Филарет захватывает Лавру, его боевики сейчас там. Моя знакомая  сейчас там. Она только что звонила.  По всему Киеву бандеровцы с прапорами. Всех на Майдане застрелили свои же в спину. Фашисты. Должна быть одна поместная церковь. Раскольники и баптисты. Янукович не бандит. Он ничем не владел. Его оболгали. Он законный президент. Америка сделает нас рабами.  Срочно нужен референдум о вступлении в Таможенный Союз. Смотрю разные каналы. Самый брехливый пятый. Мы один народ.  Бандеровцы фашисты.  Вы все фашисты. Путин, Кирилл объединяют славянские земли. Нам не разрешают говорить на русском языке. Крым кормит пол- Украины.  Без нас вы в Киеве с голода...Ты тоже…
 
Бип-бип-бип…
 
Прощенна неділя. День, коли я вдруге втратив зв’язок… Може назавжди. І чи я один? І як їм відкрити очі? Двоюрідним...
 
Слава Україні!