Стояв хлопець серед диму,
Голову повернув подивитися
Аж тут муха йому залізла в потилицю
і навіть не скривилася.
А іншому під серце, зовсім трошки сорочку і промочила.
А комусь пролетіла крізь живіт, або в лобі дірку просвердлила.
Зібралася сотня таких, та на небо один за одним і полетіла.
А тим часом Жужу у рідному Лондоні вже не раз на кухні маєтку,
підставивши під ноги табуретку
Віддавала бальний наказ
Щоб готували срави царського походження,
Бо у неї завтра День народження.  
І буде багато друзів і квітів і поздоровлення
Що там у неї домівка, життя, процвітання,
А в Україні одне розчарування.
А хлопці, що увічність пішли, все оберталися, та тихо тому дивувалися.
Аж тут і парламент голоснув і  тепер Юлі вже нарешті воля.
Вона навіть така хвора, та на довге словоблуддя
Спромоглася і що треба робити людям
Півгодини розпиналася.
Тільки ніхто нічого не второпав
Бо те позаторічним стало тхнути і   проявлятися.
Мабуть Сократа недочитала в палаті
Треба було ще трохи часу побути в хаті,
Та не сталося.
А Кролег все ії литки облизуввав, та показував по ТV принижено
Яку  довіру в неї заслужив і як стоїть наближено.
У правих перемогу вкрав і влаштувався
Глашатаєм у Раді,
Щоб ніхто більше не дорвався
Буде головним тепер воювати
І всім мудрі  вказівки давати.
Будуть тепер будувати нову країну
Тільки брешуть, бо то
Не морковку витягти із глини.
Тепер Юля на волі, папа в екзилі,
Жужа при ділі, тільки люди безсилі.
Віддали воній силу і серця
Віддали й волю й сподівання.
А навзамін слова її одержали,
Які порожнім вагоном стукають по
Рейкам станції чекання.
  Тепер вона їде до Меркель на води
І давай досвідання.
І тільки небесна сотня
Вже з неба дивиться і не розуміє,
Що ж робиться в країні
Чому вони зійшли на небо
А там внизу все, як і було донині.
Та кажуть звідти нам:
Якщо вони люстрацію проведуть формально,
Не вірте їм більше ні євангельськи вже, ні кафедрально.
 

                                                                         ***