Звичайно щоб не наврочити, але таки в нас є шанс. І хоча втрата, як кимсь було влучно сказано … небесної сотні, то завелика жертва, але ми маємо бути свідомі того, що дуже можливо, що вдалось уникнули ще більших втрат.
 
Хвалити Господа,  «тектоніка» та «абриси» владного колоса виявились тільки зовнішньою облудою, «понтами», що посипались при першому ж серйозному випробуванні на силу духу. І нехай.
 
Але найбільш турбує та активність з якою стали рвати на шматки що опозицію, що ту ж ЮВТ, яка взагалі тільки з буцегарні встигла вийти. Це вибачаюсь дуже нагадує ситуацію коли після того як віддзижчать джмелі куль, звідкілясь з’являється велика кількість бажаючих копнути ногою лежаче «тіло лева» та й мисливцям на горіхи роздати . І як не дивно, саме ця популяція є найбільш непримиримою та спраглою до чужої крові.
 
Хочеться вірити, що таке відбувається виключно через брак інформації.
Бо звичайно можна спробувати силами «правого сектору» гамселити «владу», що вже й так посипалась, й навздогін до першої,  втратити ще одну небесну сотню, чи не одну? Та ще й таки спонукати південний схід відчути себе протилежною стороною в конфлікті й роздмухати вже громадянський конфлікт?
 
Але ж проблему «гаранта», що після невдалої спроби чкурнути з країни літаком, який у телезверненні намагається збурити свій електорат, вичавивши в нього сльозу, описом тих «поневірянь та тортур» яким піддається фракція ПР, що бадьоро голосує за відставку свого шефа, виявляється цілком можна вирішити в тій же Верховній Раді. Й без жодної краплі крові. До речі вельми кумедно виглядає його апеляція до міжнародних політиків, щодо наданих йому гарантій. Кинули кидалу. Та й власне які можуть бути гарантії окрім неупередженого та гуманного українського судочинства?! Так і кортить по чорному зіронізувати … «правда ж добродію Кірєєв?».
 
Звичайно у вирішенні питання відсторонення «гаранта» від влади більше політичного, ніж правового рішення. Але нажаль іноді з ситуацій, що призведені незаконними діями, бездоганно чистих в правовому сенсі варіантів виходу нема.
 
Можна звичайно дратуватись з приводу того, що змінювати країну починаємо з використанням голосів представників ПР, які зокрема неодноразово послуговувались принципами «швидко зрадити, то не зрадити, а передбачити» (Богословська, Жванія, Рудьковський та багато інших). Але ж ніхто й не казав, що політика стерильно чиста справа. Та й власне здебільшого крім дратуючих політичних поглядів та їх швидкої зміни цим «політикам» закинути більше нічого. А люстрація ще тільки в проекті. А нагальні питання вирішувати тра сьогодні. Інша справа ті за ким тягнеться шлейф криміналу, але то окрема розмова.
 
Адже навряд хто має сумніви, що жодного дня з призначенням виконуючих обов’язки очільників МВС, ГПУ та СБУ зволікати було не можна. Сепаратист в Харкові, Донецьку та Криму має чітко розуміти, що він поза Законом, що рівний та невідворотній для всіх.
 
Доречі, враховуючи заяви очільників ВР автономії Крим, маю абсолютну впевненість, що варто змінити цей абсолютно нічим не обґрунтований її статус, й зробити Крим повноцінною областю суверенної України. Беззастережно провівши дезинфекцію від ФСБешної  агентури.
 
Тепер щодо  претензій до оппи.
Пригадую зовсім недавно, гаряче мусувалось питання, як та недолуга оппа, шиплячись до влади, не бажає виходу на волю ЮВТ. Ти ба, й чомусь зовсім іраціонально, зразу ж голосує за її звільнення?! То може не варто так прискіпливо поспішати шукати чорну кішку … може скластись досить невдобно.
 
Що ж до самої ЮВТ, то в коментах вже писав, що вчора на одному з каналів ТВ промайнув сюжет де неборака рочків так близько тридцяти, мабуть спираючись на свій величезний життєвий досвід, виголосив, що Майдан народив нових політиків й Юля вже не тренд.
 
Зовсім не проти появи нових облич, але чомусь пригадалась фраза вельми досвідченого сенсея … «він дуже сильний, … але дуже легкий». Просто об’єктивно, незалежно від наших уподобань, існують вагові категорії, й не тільки в спорті, але й в політиці.
 
А в нашій досить напруженій ситуації, якщо послуговуватись виключно здоровим глуздом, а не почуттями, то варто використовувати найкращих.
 
Що ж до сумнівів, хто як себе проявить, то власне урок про те, що руку з горла політиків прибирати не варто, хочеться вірити громадою засвоєний добре.
 
На те й Майдан …