Оце читаю на різних сайтах істерічні волання деяких страхопудів: Трійка злила Майдан! Всьо пропало! Вони знову нас розведуть, мов кошенят... Причому, скільки пам"ятаю на галас подібніх "кликуш"-крикливиць ведуться і цілком помірковані люди. Свого часу я вже вкидав і інтернет свої думки з цього приводу таких істероїдів. Даруйте, але таки навіяло...
Вовки! Вовки!! Або Чому нас весь час залякують? Присвячуєтья морському вовку...
Оце недавно Вінниччина розродилася «сенсацією» на українському інформаційному просторі. У Тульчинському районі - «вовки-мутанти з’їли двох телят». Цю маячню -«страшилку» одразу передрукували кілька, навіть, поважних видань.
У стародавньо-дрімучі часи пророкували усілякі лиха біснуваті крикливиці, нині ж цих несамовитих наче побільшало. Наше населення і так доволі наполохане життєвими негараздами, а тут ще ЗМІ усілякі жахи підкидають, лякають усілякими чорнобильськими мутантами і чупакабрами-вампірами, катастрофами і близьким кінцем світу.
І дехто з обивателів це сприймає ледве не з радістю, переповідаючи ці нісенітниці усім навколишнім ґаволовам. Переляк вже став ледве не національним видом спорту.
А от давайте розберемося.
Морок розуму породжує чудовиськ
Спочатку з мутантами. Це страшне слово перекладається як… змінений. Тобто не такий, як звичайно.
Питання: - Ті тульчинські вовки що були зелені чи смугасті? Чотириокі? Шестиногі? Вони гризли дерева чи ловили бджіл? Ні, вони, як і мільйони таких-же братів-сіромах полювали на худобу. Як їхні предки-хижаки тисячі років. Що в них незвичайного і мутантного? На місці вовків я би на того тульчинського газетяра подав би позов до суду за образу і наклеп за «мутантів». Здається, його в дитинстві перелякали казками про вовків і ті дитячі страхи він транслює навкруги.
А оскільки на дитячі казочки мало хто ведеться, для страху той «кореспондент» ще й приліпашив, що оті «мутанти» ніби «емігрували з Чорнобиля». А це вже улюблена мозоля наших страхолюбів.
Щоправда за 23 роки, що минули після катастрофи з фактичним матеріалом для жахо-фанатів якось не склалося. Ні дерев, що розмовляють, ні фіолетових зайців, ніяких інших покручів щось не видно. Оте двоголове теля, яке згадують деякі несамовиті письменники, ніяк не світова сенсація. Ще триста років тому, коли цар Петро створював петербурзьку кунсткамеру одним з п’яти перших експонатів було теж двоголове теля. Мабуть, прапрапрадід нашого чорнобильського, хоча тоді про радіацію ніхто й не чув.
Щороку десь на світі народжуються сіамські близнюки, подібні зрощеним картоплинам, які викопував майже кожен. Посадіть ту бульбу і з неї виросте звичайна картопля, а ніяк не двоголова.
А щодо віддаленої дії радіації… Якби Чорнобиль нас вбивав, то за двадцять рокiв кiлькiсть онкохворих перевищила б середнi показники на десятки тисяч випадкiв щороку! Таких даних ніхто не зафiксував. Реальнi дози поставарiйної радiацiї були у кілька разів меншими, ніж після атомного бомбардирування .
Трагічний досвід Хіросіми й Нагасакі свідчить: так, сильна радіація вбиває, люди хворіють, але все проходить. Міста відновлені, в них живуть нормальні люди, «мутанти» вулицями не ходять, хоча зросло вже третє покоління японців. І за рівнем життя і за його тривалістю українцям ще довго їх наздоганяти.
І ще. Щороку з першою звісткою про отруєння грибами, якийсь невіглас-газетяр вкотре згадає про мутантів.
Причому, посилаючись на якогось санітарного «спеціаліста».
Так треба, щоб народ боявся і хоч дивився, що тягне до рота. Проте, поки що жоден з цих крикливців не пред’явив світу хоч одного наявного гриба-мутанта. І знаєте, чому? Розумна матінко-природа знищує усіх химер і монстрів, у них великі проблеми з розмноженням. Не виживають, бо вони не такі, змінені і неконкурентні до життя у цьому жорстокому світі. Якщо їм не допоможе людина.
Багато галасу з ГМО…
Дивлюсь телевізор і складаю список, чим мене лякали протягом життя: бабай, контрольна з фізики, атомна війна, дуст, динозаври, Кінг-Конг, нітрати, «біла смерть» - сіль і цукор, кава, радіація, парад планет, СОІ, холестерин, простатит, озонові діри, мікрохвильовки, Ющенко, Янукович, мобільники, фосфор, курячий грип …
З ящика залякує якийсь політик: - Газу вистачить лише до виборів, а далі нам буде повний Алчевськ!.. Дякую біснуватому за підказку і вимикаю …
… Так, - Росія з «Газпромом», НАТО, коаліція, чупакабра, свинячий грип, ГМО…
У пам'яті одразу спливають малюнки пащекуватих помідорів, буряків з риб’ячими хвостами, тигрозайці, банано-скорпіони та інша буйна маячня з інтернету. І тут «вовки!!» «Генетично-модифіковані», причому.
Перед тим, як насмерть злякатися, спробуємо розібратися.
По-перше, важко повірити, щоб люди викидали грубі гроші - мільйони доларів! – на розробку подібних дурниць, які не мають ніякого практичного зиску.
Модифікують, видозмінюють або покращують, найпоширеніші рослини, на яких тримається світова агроекономіка: кукурудза, соя, картопля, бавовник, ріпак, помідори, огірки, перець… Бо людства більшає і його треба прогодувати і вдягти.
По-друге, безупинна хімізація у рослинництві дійшла до небезпечної межі, коли продукти, врятовані від шкідників і хвороб, вже стають небезпечними для здоров’я споживача. Для прикладу: у озимої пшениці налічують 19 шкідників-комах і 15 хвороб, а ще купа гризунів і бур’янів, примхи погоди.
Аби забезпечити врожай лише на пшениці використовують з десяток отрутохімікатів, назвами яких можна залякувати не гірше, ніж вовками. А щоб врятувати лише урожай бавовни щороку у світі люди вивантажують на поля 35 тисяч тонн пестицидів. А це, уявіть, 3,5 гектари отрути шаром у метр. Це сумна проза сучасного агровиробництва. Тому і шукають методи захисту більш безпечні для природи і людини. Нові рослини дозволяють хоч трохи зменшити гору хімікатів.
Коли в Україні тільки розпочали випробовувати нову модифіковану картоплю один народний депутат у запалі заявив: «Навіщо мені така картопля, яку навіть колорадський жук не їсть?» Власне, більшість нормальних людей картопляне бадилля теж не їдять, проте бачите який ще позитивний ефект: проти нардепів ту бараболю можна не обробляти….
Які ж найсерйозніші страхи у противників модифікованих організмів?
Як правило питання виникають у неспеціалістів, і це зрозуміло.
«ГМО погано вивчені, вони не пройшли перевірку часом».
Це подібно до заяви першокласника: «Не піду до школи. Я там нічого не знаю!» А що улаштування телевізора всередині добре вивчено усіма телеглядачами? І нічого, якось користуються і не переймаються своєю необізнаністю. А скажімо, шкода від горілки чи цигарок вже добре доведена. Мільйони звела у могилу оковита і «дим сигарет з ментолом». Вони точно пройшли перевірку часом. І що, хоча б жоден з юрби борців проти ГМО відмовився палити й перехиляти чарку? А покажіть, хоча б одного хворого, що потрапив у лікарню, через те, що з’їв ГМО?
Другий мотив вже до болю знайомий: «неприродні гени з їжею потраплять в організм і там «вбудуються» і примусять організм «мутувати». Мовляв, якщо з’їсти помідор з геном підсніжника чи скорпіона, тоді все…
А не все одно якщо з’їсти помідор і закусити підсніжником? Всеїдні корейці ковтають живих восьминогів, смажених тарганів і скорпіонів, тушкованих собак з бамбуком - і нічого не відбувається. Якби наша травна система не розкладала всю їжу до безпечного поживного бульйону, то у нас від першої миски борщу с куркою виросла бурякова гичка на потилиці і пір’я на спині… Але ж нічого, їмо, живі, «не мутуємо». Живемо мільйон років, проживемо якось ще мільйон. І не треба нас залякувати.
У страху очі великі
У старі часи біснуваті крикливиці, що провіщали кінець світу і менш дрібні капості, незважаючи на популярність у слухачів, як правило закінчували свої виступи або у річці, або на вогнищі. Влада вважала, що не варто народ баламутити. На кораблі панікерів капітан зазвичай пристрілював власноруч. Сьогодні до нащадків причинних ставлення більш гуманне, проте …
…для страхопудів розкажу притчу.
Якось в одному селі серед ночі хлопчина заволав: «Вовки! Вовки!» Люди сполошилося, з вилами і смолоскипами кинулися шукати. Нема вовків. Наступної ночі історія повторилася. Нема вовків. А за кілька діб по тому насправді вовк серед дня схопив того страхопуда. І скільки він не волав: «Вовки! Вовки!» ніхто йому не допоміг… Бо не повірили.
