Оце в асоціації з теперішніми перемовинами опозиції з «владою», чомусь спало на думку … «при з’ясуванні питання в який спосіб вкоротити віку нинішній «владі», найголовніше визначитись … у каптурі якого кольору буде кат». А далі все просто, як кажуть наші названі «брати» - «на вкус і цвєт …», й так аж допоки опонент не забуде з якого він власне приводу взагалі припхався.
 
Це, як кажуть в народі – «увімкнути дурня», коли з питання скільки днів залишилось існувати цій «владі», тебе непомітно втягують у багаторічну полеміку … як можна відновити незаконно змінений конституційний лад. Але ж парадокс іноді полягає в тому, що правового вирішення, в неправовий спосіб створеної проблеми, просто не існує, оскільки законодавцю  й на думку спасти не могло, що у когось вистачить нахабства так відкрито та відверто плюндрувати Основний Закон.
 
В таких випадках найпростіший та найшвидший шлях зневілювати протизаконне, це констатувати його протиправність й повернутись до Status Quo. Бо кожен зайвий день цієї зграї при владі, це не тільки шалені збитки для країни, а іноді й невиправно-згубні наслідки.
 
От чи відомо українському загалу, що з себе уявляє така собі … Beijing Interoceanic Canal Investment Management Co., Ltd  з піднебесної?
 
А це такий собі «послід», що тягнеться за нашим «гарантом» після його начебто провальної поїздки до Китаю.
 
В прожектах цього Ltd – побудова глибоководного (25 метрів) порту, штучна акваторія котрого буде відрита прямо вглиб суші, а для заходу туди великих міжконтинентальних торгових суден буде збудовано 9-ти кілометровий канал. А ще декілька терміналів потужністю біля 10 млн. тон в рік. Щорічно порт начебто зможе «перевалювати» 140 млн. тон вантажів, та приносити Україні зиск не менше ніж 1,5 млрд. «зелених» в рік.
 
І може б цих планів громадьйо ще не виглядало суцільною катастрофою, якби не одна «дрібничка», згідно підписаного меморандуму порт планують збудувати  … в Криму, поблизу селища Фрунзе, що розташоване в 10 кілометрах від містечка Саки.
 
Навіть не хочеться пояснювати, що сакські грязі є настільки винятковими за своїми властивостями, що здатні відновлювати репродуктивну функцію у жінок, а золоті піщані пляжі західно-чорноморського узбережжя, що простягнулись від білокам’яної Євпаторії до загадково-скелястих берегів Тарханкуту, це поки ще мало не єдина, не загиджена цивілізацією скарбниця Криму, що при дбайливому ставленні до її розвитку, цілком має шанси стати не тільки Меккою для активного відпочинку, а й оздоровчо-лікувальною перлиною.
 
І що, саме сюди тра вперти цього екологічного фугасу???
Ну китайцям зрозуміло, все до лампади, це не їх земля, а як пояснити цим ідіотам від «влади», що грошва, це ще не все що є у світі, що існують куди більш важливі, вічні цінності …
 






 
Хоча, про що мова, знову бісер перед свинями? Та може вже досить витрачати час на конституціоналістську балаканину з зграєю злочинців, за якими давно «плачуть» судові вироки та буцигарня?! Бо час, як кажуть компетентні люди, це не тільки гроші, а іноді ще й – втрачені можливості, воля, здоров’я, життя, земля, незалежність та державність.  
 
Власне питання риторичні.
 
P.S. Докладніше про оборудку можна дізнатись ... тут.
 
Р.P.S. Чомусь пригадалась фраза з твору Жванецького «Як шуткують в Одесі» …
«Из группы музыкантов вылетает разъяренный Тромбон.
Тромбон: – Миша , что вы с ним цацкаетесь? Дадим по голове и отыграем свое, гори оно огнем!»