З історичної точки зору перспективи у нас не райдужні. Почнемо з часів короля Данила. Вторгаються монголо-татари, вслід за ними побачивши ослабленість руських князівств, угорці з поляками також скористались, і відбулась битва під Ярославом у якій Данило переміг.
Потім підключились до загарбання хрестоносці, литовці і навіть чехи прийшли на допомогу Польщі. Далі часи Богдана Хмельницького: проти нього воювали Річ Посполита,Кримське ханство, грозила своїми військами Москва, в результаті чого і відбувся 1654 рік, коли московські війська були введені в Україну. На боці Речі Посполитої воювали австрійці, німецькі найманці, волохи. Далі наступила Руїна, досить захопливий період історії: тут у конфлікті на наших землях брали участь Московське царство, Річ Посполита, Османська імперія, Молдова, Кримське ханство, і навіть калмики.
Тепер до більш сучасних часів. 1919 рік, проти УНР воюють більшовики, на півдні висадилась Антанта: французи, греки, навіть німці перейшли на бік Антанти, англійська ескадра. Петлюра дотримується "невтралітету" і закликає війська "не піддаватися на провокації" бо вони з ними ведуть переговори. Це викликає обурення Григорєва, який перемкнувся до більшовиків, і атакує цих інтервентів та повністю витісняє з Півдня України. Більшовики ясна річ приписують цю перемогу собі. ЗУНР в цей час воювала з Польщею, Румунією, Угорщиною, і крім того втрутились чехи та забрали собі Закарпаття. На боці Польщі воювали французи та навіть американська авіація, і їм муляла Україна. Наче у компютерній грі, де ворожа армія іде через тридевять земель, щоб атакувати саме вашу землю. Потім була війна УПА з німцями, більшовиками, поляками, чехами.
Як буде цього разу? США та Німеччина дружать з Путіним, і видають якісь там заклики нібито нам у підтримку. Наші південні сусіди турки думають так як скаже США. Навіть Іран минулого року пішов у цьому фарватері світової бюрократії. Ми могли би покластися на Швецію - нейтральна країна, крім того має чудовий військово-промисловий комплекс і випускає, мені здається, саму якісну зброю у світі. Однак зараз там при владі явно не Карл ХІІ. Тому "спасіння потопаючих справа рук самих потопаючих". Український народ досить великий та і діаспора буде помагати.
