«Здравствуйте, Александр – еще раз спасибо за встречу с нами вчера. Я слышал, что кто-то от оппозиции добивался от вас освобождения Министерства юстиции? Есть ли правда в этих слухах?? Проверьте, чтобы здание было надежно защищено (достаточно ли баррикад?) У меня нет доступа к этому телефону в моем офисе, но я буду периодически проверять. Да, и звоните свободно на мой городской телефон (044-521 – 5238) (посольство США). Спасибо. Тим».
СМС, яку запеленгувало СБУ (на телефон Данилюка від Тіма, працівника посольства США).
 

*              *             *
 
Спочатку у мене ще були певні підозри щодо тієї СМС. Але тепер, все: останні сумніви щодо того, хто такий Данилюк, розвіялися, як ранковий туман. З надійних джерел мені стало відомо, що була перехоплена ще одна смс, але вже від Моссаду. Скажу відверто – там були наші хлопці, то вони за десять шекелів і продали мені оту смс.
 
Тож, пропоную вам секретний текст.
 
„Шалом, пане Олександре!
Посольство Боже вас турбує. Як там наші справи? Вони ще є „спільні”, чи як? Бо як нам кажуть наші люди з СБУ, що ви вже на пів-ставки у Держдепу?.. То шо є за холера?  Майте якусь совість, врешті! Ми з вами домовилися, затвердили тариф, відкрили рахунок у нашої людини у Приватбанку і справно вам платили. За узгодженим тарифом ми, після підпису акту прийому робіт, за кожну збудовану барикаду переганяли вам з розрахунку по 200 шекелів за метр погонний. То ви, як отой прораб з Галичини, впали в азарт і забудували тими барикадами всю вулицю Грушевського вздовж і поперек і кричали як недорізана на Різдво гуска, що то так треба.
А коли ж ми вам сказали, що оті дві – то є точно зайві, то ви ще й виставили кошторис на демонтаж – по 1500 за барикаду! Що то є? То я вже й не розумію: хто тут єврей?
Але й цього мало: ви поставили на тих барикадах вахтьорів, суткі – троє, і заявили, що ми мусимо взяти їх собі в штат, ще й платити за вредність, бо той чорний дим смердить гумою, а у них алергія!.. Ми на те прислали вам комплект файних респіраторів; то шо ви зробили? А ви, курва, продали ті респіратори „беркуту” через попів московського патріархату, які ото тягнули своє „алілуя” на нейтральній території. Ми все знаємо, Мосад – то вам не жарти! Ті попи – також наші люди, аби’с ви знали. От же ж, шлемазл... Нервів ніяких нема з вами працювати.
Наступне. В передостанньому донєсєнії ви написали: хібопічка „Філіпс” – 500 шекелів. Ми вас ще по скапу перепитали: навіщо? - то ви сказали: зброю запікати, аби проносити на Майдан через охорону. Ми дали вам ті гроші на вестерн-юніон. Але ви відразу сказали, що в хлібопічку та зброя не влізає і вам вже треба цілий тандир і два узбека. Добре, ми вам прислали двох узбеків із Хайфи; але ж поверніть тоді нам „Філіпс”. Він вже на балансі, а у нас звітність. Ми вже закриваємо очі на те, що той тандир працює на вашу кишеню – пече лаваші і мацу, якими ви гендлюєте на Подолі.  
Ну, і останнє. За захоплені міністерства ми вам платити не будемо. Бо точно знаємо, що на світле Різдво Христове ви наколядували у американців за них 200 000 долярів.
І ще: поки хлібопічку не повернете – нових патронів до зброї вам не дамо. Стріляйте старими. Так і знайте.
І взагалі: беріть приклад зі Свободи – одна економія! Ото є дійсно кошерні революціонери.  
 
П.С. До речі, про МІ-5 ми вже давно здогадалися. По костюму і краватці. Ще після податкового.
 
Цілюю.
Завже ваш,
Моссад.