Революція в Украйні 2013-2014 років перш за все пов’язана з небажанням свідомого населення країни більше жити в корумпованій та бандитській системі державного управління. Це не тільки боротьба проти Януковича В.Ф. та його оточення, не боротьба за опозиційних лідерів. Це боротьба за зміни, за реформування системи державного управління. Звичайно ж, це не моя ідея. Однак її я чую з вуст все більшої кількості людей і не тільки тих, хто знаходиться на Майдані Незалежності.
Після перемоги над Януковичем та «Сім’єю» (а я в це щиро вірю) постане питання: що робити далі? Постане питання реформ в економічній, соціальній, політичній, правоохоронній, освітній та інших сферах.
Як на мене першочерговими мають стати реформи у сфері економіки та правоохоронних органів, оскільки ці сфери є ключовими у підтриманні функціонування діючого режиму.
У даній та подальших статтях я хотів би коротко проаналізувати наявні проблеми у діяльності правоохоронних органів (міліція та прокуратура) та висловити своє бачення шляхів вирішення даних проблем. І почну з органів внутрішніх справ.
На проблемах щодо тотальної корумпованості, хабарництва, зловживання своїми службовими обов’язками працівниками органів внутрішніх справ зупинятися не буду, оскільки, як дико це не звучить, це загально відомі факти.
Однак, окрім корупції, у діяльності правоохоронних органів є низка інших проблем, на яких хотілося б зупинитися.
 
Перше - це кількість. Не секрет, що кількість міліціонерів в Україні в 3-4 рази перевищує кількість їхніх колег у цивілізованих країнах Європи, у порівнянні від кількості громадян певної країни. І це пов’язано далеко не тільки боротьбою з учасниками акцій протесту.
Нажаль, нашій країні дісталася страшна зараза від СРСР – система показників, яка не обійшла і правоохоронні органи, ставши їх невід’ємною складовою. Невідомо для чого та для кого існує та функціонує система показників, однак вона є одним з основних чинників деградації органів внутрішніх справ.
Вказана система вимагає від працівників міліції виявляти, розкривати та розслідувати певні категорії злочинів (у тому числі постатейно згідно Кримінального кодексу України) щомісячно, щоквартально, щорічно, замість того, щоб в першу чергу проводити профілактичну роботу. Так, більшість сил оперативних підрозділів ОВС змушені спрямовувати свою роботу на пошуки певних злочинів, необхідну кількість яких їм було доведено. Це як шукати голку в стозі сіна, не рідко видаючи соломинку за ту саму голку.
Зі слів керівництва органів внутрішніх справ – показники створюють ефективну роботу працівників міліції, однак вони не зважають на просту істину, що не кількість виявлених та розкритих злочинів створюють ту саму ефективність, а криміногенна ситуація на певній території. У зв’язку з цим, першим кроком реформування органів внутрішніх справ є повна ліквідація системи показників.
Також до проблем кількості можна віднести функціонування непотрібних на даний час підрозділів. І перше місце тут займає звичайно ДАІ. Даний підрозділ можливо замінити відповідними камерами, які будуть фіксувати правопорушення та не будуть вимагати або брати хабарі. Також до «непотрібу» можна віднести і відділ статистики (про що напишу трохи згодом).
Вказані зміни, у разі їх проведення, призведуть до зменшення працівників ОВС та значно вивільнять видатки з Державного бюджету України.
 
Дякую, завтра продовжу про МВС.