Протистояння в Україні з точки зору піраміди Маслоу. Як побороти?
 
Для тих хто пам’ятає уроки біології в школі це не новинка, але для декого поняття піраміди Маслоу – це ціла наука. Тому, для початку нагадаю, що це таке.
Отож, згідно теорії американського психолога, кожна людина відчуває 5 головних потреб в житті, причому робить це поступово, по мірі досягнення попередньої. Зокрема, мова йде про:
1. Фізіологічні потреби;
2. Потреби в безпеці;
3. Соціальні потреби;
4. Потреба в повазі;
5. Потреба самовираження.
Якщо чесно, то навіть навколо себе я бачу певну кількість людей, які не підпадають під цю теорію. Проте, якщо брати статистику і дивитися картину загалом, то все сходиться і більшість людей в першу чергу думають про те, як би набити власний живіт, а вже тоді про те, поважають його чи ні.
Дивлячись на ситуацію яка склалася в Україні,  напрошується висновок, що наразі в нас іде протистояння між тими людьми, чиї потреби знаходяться на різних рівнях піраміди Маслоу.
Ну не хочуть деякі українці, для яких на даний момент (а можливо і більшість життя) головним є почуття примарної безпеки, порозуміти тих, хто вимагає від влади поваги до себе, як до громадянина. На мою думку, в даний час це і є головна суть конфлікту. Чому, поясню далі.
Можна скільки завгодно плюватися на тітушок та тих нещасних маргіналів, яких за 200 грн. звозять на провладні мітинги і т.д., і які вперто не розуміють «как это вы тут безплатно стоите, вы что дурные?», але це нічого не дасть. Влада України вже десятки років або оббирає людей, або не чує їхні потреби. В результаті величезна кількість тільки мріє про «безпеку» і навіть не задумовується про «повагу».
І в той же час сформувався шар тих, хто незважаючи на грабіжницьке ставлення влади змогли реалізувати себе, досягнути певного матеріально та інтелектуального рівня і вже не в силі терпіти повну зневагу та зухвальство представників тої ж влади.
Я все ще переконаний, що на сході країни є більше тих, хто потребує «безпеки», а на заході тих, хто потребує «поваги», проте усвідомлюю, що це не абсолютне твердження. Є багато адекватних донеччан і є неадекватні львів’яни (хай простять мене жителі обох міст, в жодному разі не хочу нікого образити, або накладувати кліше). І це нормально, бо як каже народна мудрість «придурків усюди вистачає».
Проте не все так просто, адже в нашій унікальній країні є ще й третя сила – бандити. Можна довго дискутувати правильно це чи ні, але навіть не зважаючи на величезну розповсюдженість цього явища на теренах неньки, мені все-таки хочеться назвати їх «відхиленням» від класичного поняття «людина».
Так от, це «відхилення» наразі настільки поширилося, що є як серед правоохоронних органів, так і органів прокуратури, судів і найвищих ешелонів влади, закінчуючи президентом. Основна характерна риса цих людей – безкінечне бажання володарювати та збагачуватись не обтяжуючи себе моральними рамками чи поняттями елементарної людяності і т.п.
Таким чином можна виокремити три основні групи протистояння:
1. «потребуючі поваги»
2. «потребуючі безпеки»
3. «потребуючі грошей та влади»
Враховуючи те, що сам я себе відношу до першої групи, то писати далі буду з цієї позиції.
Отож, як задовільнити потреби групи номер 2? Очевидно, це дати їм те, що їм потрібно. Всі пам’ятаєте чарівне слово «Я за стабільність!» з агітреклами Януковича? А якщо ще проаналізувати всі популістські заяви регіоналів, то там «стабільності» стільки, що достатньо і на Африку було би. Так от друзі, саме цим словечком і купили більшість виборців, які про стабільність тільки мріють. І для того, аби зараз всі ті люди, які начебто підтримують «курс громадянина Януковича», змінили свою думку і підтримали Євромайдан, їм потрібно запропонувати альтернативу регіоналівської «стабільності».
Наприклад, запропонувати стабільність європейську. Показувати все - рівень зарплат, умови праці, ціни і все що тільки можливо. При чому не треба розказувати про менеджерів вищої ланки, котрі заграбастують по мільйону євро на рік, а брати за приклад найбільш вразливі верстви населення – робітники заводів, одинокі матері, безробітні, малі виробники і т.п.
В цій війні можна перемогти тільки інформаційно, бо якщо конфлікт переросте в фізичний, то програють обидві сторони, а виграє третя, та сама - «відхиленці». От до речі з ними якраз воювати потрібно фізично. Ні не вбивати та калічити, а просто усувати від влади, оскільки їх цинізм кувався роками і розбити його практично не можливо.
Нажаль, на даному етапі 2-га група людей підтримує 3-тю, оскільки все ще прагне стабільності. ВЕЛИЧЕЗНА проблема опозиції, що вона цю стабільність не пропонує групі 2. Навпаки, складається враження, що опозиція пропонує невизначеність, яка є чи не найстрашнішою річчю для величезної кількості українців.
Рішенням даної проблеми може стати ваша дія. Так як Правий сектор взяв на себе відповідальність творити історію на Грушевського, ви маєте взяти на себе відповідальність інформувати тих, хто не поінформований. Телефонуйте, пишіть, репостіть, розміщуйте на бігбордах якомога більше інформації про «стабільність в Європі», аби жителі східної України зрозуміли чого ви хочете досягнути. Покажіть, що для вас стабільність це теж важливо, але стабільність Європейська, а не українська. 100% гарантій не має, але можливо на когось це спрацює! Зрештою, Єврогеїв на Донбасі таки бояться, а це ж їм інформаційно нав’язали 
Крім того, забігаючи у майбутнє скажу наступне. Якби хтось у мене спитав про те, що в першу чергу необхідно для того, аби Україна стала на шлях розвитку, я би відповів – повна заміна працівників МВС, Прокуратур усіх рівнів та судової системи. Краще декілька років перетерпіти непрофесіоналізм, ніж вічно терпіти цинізм, неповагу та меркантильність. Звичайно залишається питання - де взяти таких людей? Але, як на мене, то відповідь на нього вже дана. Дана самими українцями, які вийшли на вулиці заради того, аби позбутися «відхиленців».