для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Моїм братам із Заходу України.


Моїм братам із Заходу України.
   Ніколи не виносив на загал свої приватні листування. Якщо не достукався до адресата, може достукаюсь до інших гарячих голов і сердець, повинен достукатись. Дещо опускаю, але жодного слова не змінюю.
 

 
          ***
06.01.2014
Вітаю всіх … з Новим Роком та Різдвом!
Щастя, здоров’я, доброго гумору і витримки.
Нехай 2014 стане останнім роком недуги України.
 
        ***
20.01.2014
    Друже, подальші події до певного часу я ще уявляю, а от чим все закінчиться невідомо. Тому хочу подякувати тобі за велику розкіш і втіху яку я мав від спілкування з тобою протягом цих років. Сподіваюся, що і надалі буду смакувати ))), але хто зна, як казав мій друг Ларгасар: «Сміх сміхом, але шістьох вже нема».
    Прощаюся з тобою завчасно, поки ще маю таку можливість, аби не картатись зайвий раз у Purgatorium. )))
         Хай тобі щастить брате.
 
      ***
                               Смех смехом, а не стало шестерых
      Чуть за пятьдесят – все мы мало-помалу начинаем умирать с другими умершими. Великие маги-волшебники нашей молодости один за другим покидают этот мир. Мы уже и не думали о них, они остались где-то там, в истории, others voices, others rooms привлекли наше внимание. Конечно, и там они остались лишь в виде картин, на которые глядят не как вначале, в виде стихов, которые лишь слабо благоухают в памяти.
      И вот (у каждого свои любимые тени, свои великие посредники) настает день, когда первый из них так страшно заполняет собой газеты и радиопередачи. Возможно, мы не сразу поймем, что в этот день началось и наше умирание, – я-то догадался об этом в тот вечер, когда в разгар ужина кто-то вскользь упомянул о сообщении по телевидению: в Мейи-ла-Форе только что скончался Жан Кокто, – словно частица меня самого упала на скатерть под ничего не значащие реплики.
     А там и другие, всегда одинаково – по радио или из газет: Луи Армстронг, Пабло Пикассо, Стравинский, Дюк Эллингтон, а вчера вечером, когда я кашлял в гаванской больнице, – вчера вечером голос друга принес мне в постель слух извне: Чарли Чаплин! Нет сомнения, я выйду из этой больницы здоровым, но в шестой раз чуть менее живым.
                                                                                                       Кортасар

 
            ***
22.01.2014
переступити страх перед якимось беркутом - це мала справа

Хто зна, може й так. Але коли така "мала справа" вартує людині життя, я б назвав її Найвеличнішою!
http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=CyFqqstK7e0
 
        ***
22.01.2014
Вибач, не хочу і не маю морального права зараз щось казати на цю тему.
Схиляю голову перед загиблими і шаную живих героїв.
 
     ***
23.01.2014
    Я завжди звик відповідати за себе. Якби я стояв поруч з тими хлопцями на Майдані, тоді й мав би право щось казати. Отаке моє вибачення, воно не перед тобою, а перед своєю совістю.
    За своїх краян я відповідати не можу, цього мені закидати не треба. Не я їх виховував змалечка, і свої мізки в чужі голови не вкладу. Вийшло, скоріш, навпаки, я виріс у такому середовищі, та не воно мене виховало. Робив і роблю що можу. Про курвоту теж не до мене, ти трохи знаєш мої погляди, і виправдовуватись мені ні в чим.
    Голову аж надто часто, як тобі здається, я не схиляю. Все, що діється не тільки бачу, а й передбачаю, тому і прощався з тобою.
    А дві області ти замало рахуєш, бо буде ще кілька.
    Про наших рабів я тобі ще рік тому на ... залишив повідомлення ...  Кому, як не тобі знати, що на рабів діляться не за територіальними ознаками.
 
        …
Прикро, що перестаєм розуміти один одного.
 
     ***
   Зарікатися не треба. Кажи, що думаєш, може воно мене й зачепить, та я з роками навчився багато чого прощати, крім зради. Добре, що ми спілкуємось тільки в неті, поки щось наклацаєш, є час охолонути. Казати правду то твій, та й мій хрест.  я можу промовчати, щоб не роздмухувати пристрасті, але брехати не буду. Мене ти спокусити не можеш, бо я вже спокушений змалечку …
    Ти б бачив як починає тіпати моїх співрозмовників тут, коли я починаю їх спокушати на роздуми. Знайомі не один рік, за мить перетворюються ледь не на ворогів, готові вчепитись в горлянку бо аргументів нема, а правда дуже болісна. Особистим ворогом стає не той, хто їх гнобить та дурить, а той хто силомиць їм очі розплющує. А направляти їх на путь потрібно, бо й за помаранчевих за 5 років ніхто тут ніц не зробив.
    Пояснювати … не буду. Ти мене зовсім не зрозумів, втім, як і в подальшому.
 
Голову не схиляй зачасто, бо не побачиш, що відбувається навколо.

Якщо ти даєш мені пораду, то й я насмілюсь дати тобі. Такі шпички не роздавай згаряча всім без розбору, спочатку подумай навіщо ти це кажеш і чи правильно зрозумів уявного "ворога". Це не залик до тендітності чи мовчання, аж ні.
 
     ***
я тебе зрозумів, коли це написав. Але мусиш і ти дещо розуміти. Як вже така ситуація то поясню, прошу не ображатися за це, бо я завше пояснюю, для вірності, впевненості, що співрозмовник втямив. Ти кажеш:
1) такі мої краяни, нема ради;
2) я не такий;
3) роблю, що можу;
4) схиляю голову перед загиблими;
5) мої краяни мали тих загиблих у гробі.
 
Отже, ми справді вже жиємо в різних країнах. Бо:
1) мої краяни теж такі, які є, й на тім твердо стоять (я зву це українською позицією);
2) я саме такий, як і мої краяни - не гірший і не кращий за них;
3) ніц не роблю, бо все йде природним шляхом, який я вважаю правильним;
4) загиблі й мої краяни теж, але це нікого не примусить рюмсати, тількі додає люті - не скорботи;
5) мої краяни встановлять цим загиблим пам'ятника з руїн донецьких палаців.

1) такі мої краяни, нема ради;      НІ
2) я не такий;                           так
3) роблю, що можу;                  так
4) схиляю голову перед загиблими;  так
5) мої краяни мали тих загиблих у гробі   НІ!!!
 
    Оті мої позначки наочно показують, що не зовсім зрозумів.
    Ви там за 1500 тисячі км чуєте тільки те, що вам показують штатні посіпаки-хвойди.
Я й свою місію в спілкуванні з тобою бачу в тому, щоб донести просту річ - НЕ ВСІ СХІДНЯКИ ТУПІ ДОНБАСЮРИ! Далеко не всі. Й річ не про мене. Особисто знаю багатьох нормальних людей. Є й такі, з скляними очима, яким сеча то Божа роса, але їх не так вже й багато. Просто вони волають голосніше, бо за це якась крихта і їм перепаде, чи по головці погладить хазяїн, або ті, в яких рабство в крові. А журнашлюхи їм старанно мікрофона та мегафона підсувають до рота. От і складається враження, що Схід геть божевільний.
   Ти бачиш що за чотири роки сталося з Київом, відібрали у мешканців все, два роки нема мера, кияни мовчать. А тут 20 років злочинці панують. Ти добре знаєшься на УПА, а спробуй дізнатись, що коїлось на Сході в 90-х. Винищили всіх хто не підкорявся. Як тільки люди починають повставати, включається механізм подавлення і знищення. Ватажків дискредитують, обпльовують, в разі невдачі просто знищують. За 20 років система відпрацьвана. Встановлювався такий режим за сприяння центральної влади - Кравчук, Кучма і що найгірше Ющен
 
    ***
Найгірше, бо з’явилась надія на зміни. А та падлюка покатась з татарином за шофера і показала, що нічого страшного нема - грабуте далі, тільки трохи на мої забаганки відрахуйте трохи.
   Кажеш робіть щось, подивись на Київ зараз. Що б було, як би твої краяни на приїхали?
   Я не бідкаюсь, нікого не виправдовую і не виправдовуюсь, зовсім ні, просто хочу, щоб ти чітко уявляв чому в нас тиша.
   На ... я тобі лишав посилання на те, як мої краяни намагались повставати. Ти думаєш вони отримали підтримку Яценюка чи Кличка? Приїхав Швайка, щось пообіцяв на тому і скінчилось. Чи треба після цього питати чому в нас люди не вірять опозиції? Зваж і на те, що така зневіра ретельно виховується і підтримується. Подумай добряче, тоді виноси свій присуд.
 
     ***
24.01.2014
Не кажи. Я не впав із Місяця. Ті, вони ж у нас живцем бувають. І що смішно, живцем і додомцю повертаються. Це я про мандрівників. Бо більше тамтих, що справді бояться, щоб їх тут не забили. Дотепер вони даремно боялися. Просто термін гарантійний сплив пару днів тому.

Тобою зараз керують ємоції і лють. Я їх розумію, більш того - поділяю.
Скажу тобі таке, на перший погляд пусте і ні до чого.
   Чи багато ти чув від мене публічних губощів і образ хоча б тут на ДД? Гадаєш я біленький і пухнастий? Відкрию тобі таємницю - наближчі мені люди вважають мене дуже грубою, жорстокою і невитриманою людиною. Розумієш до чого це кажу? І ще, я майже нічого не роблю бездумно, просто так. Перегорни сторінку і ще раз прочитай моє Різдвяне вітання. Я і такі дрібниці не пишу аби як. Там ключове слово ВИТРИМКА. Саме те, чого тобі зараз бракує.
  …
  Не там ворогів шукаєш, брате!
   Скажу тобі, ще більше, свідомо наражаючись. Те що ти отут кажеш, єдиний порятунок для Януковича. Зрозуміло чи розшифрувати?
 
Якщо на Сході ще залишилися українці, то зараз найкращий і найостанніший час, щоб їм це довести.

Чи не пам’яташ звідки той перший загиблий? Чи гадаєш на Майдані нема чоловіків з Донецька? Попитай інших знайомих східняків, бо відчуваю, що для тебе і мій гарантійний термін сплив.
 
  ***
Розплющ очі, почуй мене, нарешті! От навздогін
http://argumentua.com/novosti/ultras-luganskoi-zari-podderzhali-evromaidan
Ультрас Луганской «Зари» поддержали Евромайдан и предупредили титушек
Организация футбольных болельщиков «Заря Ультрас» провела сбор на стадионе «Авангард» в Луганске в связи с ситуацией в стране.
Члены движения приняли решение о том, что никто из членов организации не должен ехать в Киев в качестве «титушок».
«Кто „поведется“ и поедет в Киев „зарабатывать“, могут не возвращаться. Помните о своей чести», — говорится в сообщении, передает 0642.ua.
Кроме того, гражданский сектор луганского Евромайдана предложил местным ультрас объединить усилия, в частности речь шла о том, что футбольные болельщики могли бы охранять акции активистов.
Также сообщается, что в Донецке 50 болельщиков «Шахтера» в масках и капюшонах пришли организованной колонной на площадь перед памятником Тарасу Шевченко, что в центре.
   На вопрос журналистов, какую организацию представляют, молодые люди отвечали: представляют молодежь города, которая не согласна с тем, что «титушки» мешают людям выражать свое мнение на Евромайдане.

  ***
Футбольные фанаты Шахтера, как и обещали, пришли защищать донецкий Евромайдан от «титушек»
http://argumentua.com/novosti/futbolnye-fanaty-shakhtera-kak-i-obeshchali-prishli-zashchishchat-donetskii-evromaidan-ot-ti

 
5) мої краяни мали тих загиблих у гробі.

 
Участники митинга почтили минутой молчание всех погибших во время столкновений в городе Киеве.

Почитай також коменти.
 
"Беркут" вывез в лес и там бросил девушку-волонтера Евромайдана с Донбасса, - Палий
Александра Хайлак, родом из Донбасса, работала волонтером медицинской службы Майдана.

http://censor.net.ua/news/267875/
 
Більше не буду давати посилань, захочеш сам знайдеш, ні то ні.
 
Це вже не мої вигадки. Це і є ті східні брати, яких ти впритул не хочеш бачити.
 

P.S.  
Ворог у нас спільний. І подолати його ми повинні спільно, пліч о пліч, тоді ніякої громадянськой війни ... А з мовами, менталітетами, лініями розподілу потім спокійно розберемось. Придивишся до них ближче і вони виявляться не такими вже нездоланними і значущими.
   Отже, спільна мета і спільній лозунг - Схід і Захід разом проти бандитської влади!
 
© ШИЛО [24.01.2014] | Переглядів: 4252

2 3 4 5
 Рейтинг: 42.5/35

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook