СЛЬОМ-78, який розпочинається відсьогодні, пропоную присвятити саме йому – народу України.
 
          Наш народ дуже різний і неповторний. Кожна місцевість відзначається своїм колоритом, традиціями, мовними особливостями. Приблизно чверть століття тому сусідки моєй тещі допитувалися:
- А ваш зять – западенець, чи що?
- З Києва, а чому запитуєте?
- Якоюсь він не нашою українською розмовляє...  
 
          Тож, сьогодні й завтра поговоримо, друзі, мовою поетичною.
 
          Нагадаю правила конкурсу:
1. Предмет змагання - написання сатиричного (!!!) вірша на актуальну тему.
2. Тема обирається серед найбільш актуальних (бажано - неоднозначних) подій тижня ведучим щосереди.
3. Після оприлюднення теми учасники мають можливість працювати два дні: середа-четвер. Підсумки підводяться у п'ятницю зранку (якщо зможе підвестися ведучий).
4. Обсяг конкурсного вірша - не більше тисячі ста двадцяти п'яти строф (все одно ніхто не читає ці правила).
5. Кількість конкурсних віршів не обмежується, але бажано не менше одного.
6. Переможець виводиться з кількості кліків "згоден" під конкретним постом (опція "не згоден" до уваги не береться).
За однакової кількості голосів, перемагає вірш, котрий викладався пізніше.
7. Переможець, як уже говорилося, отримує титул кращого Слемака і має проводити наступний конкурс.
Тобто в середу він раненько встає, викладає ІМХО з назвою "Сльом", в якому містяться ось ці правила і тема.
8. Ведучий НЕ МАЄ ПРАВА викладати конкурсні вірші ( але  їдкі коменти — може).
 
         Отже, тема сьогоднішнього конкурсу: «Народ».
         До участі у СЛЬОМі приймаються вірші будь-якого формату, в яких хоч раз зустрічається слово народ, або його похідні.
         Окремо зазначу, що слово нарід буде зараховане лише Віктору Андрійовичу та його посіпакам, а також особисто Миколі Яновичу в разі їх участі у сьогоднішньому змаганні. Віктора ж Федоровича наперед повідомляю, що жітєлі Донбасса не є рівнозначною до всього народу категорією, тому за ключове слово сьогодні це словосполучення вважатися не буде.
          Наостанок висловлюю впевненість, що всі читачі й дописувачі добре знайомі з історією українського народу, тому до ілюстративної частини цієї публікації включив лише ті фотографії з інтернету, які публікувалися в мережі останніми днями: