для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Ранок Вогняного півня

Ранок Вогняного півня
Події 19 січня 2014 року в Києві стануть переламним моментом, що, можливо, визначать подальшу долю не тільки Януковича, лідерів парламентської опозиції, а і всієї країни на роки вперед.
 
Причини зрозумілі. Перебування «реєстрової опозиції» в замкненому колі мітингової балаканини, небажання влади іти на поступки, наростання і радикалізація протестного руху «знизу»- основні причини вибуху, який вже був неминучим.
Приводи теж. Намагання «лідерів» монополізувати протестний рух, право на розробку і прийняття рішень (а точніше- рішень про нічєгонєдєланіє), навіть на мітинговий паблікрілейшинз (обмеження довгий час доступу до публічних виступів носіїв альтернативних ідей) на фоні участі в керівництві Майданом людей, які для значної частини мітингуючи вже давно не є авторитетами. Чого вартий лише один черговий істеричний виступ О. Турчинова на Віче 19.01. 2014.
Об’єктивності заради необхідно визнавати, що і дії влади, яка не просто ігнорувала протестний рух майже 2 місяці, а і всіляко фальшувала інформацію про його справжні причини, вчиняла руками найманців-«тітушек» і «Беркуту», що остаточно вийшов за межі правого поля, перетворившись на організоване злочинне угрупування, відвертих репресій проти активістів Майдану, підігріли і без того високий градус суспільного невдоволення Режимом. Сфальшоване голосування за пакет законів «про репресії» 16 січня, що де-факто означав антиконституційний переворот і закріпляв фундамент узурпованої влади, став останньою краплею.
 
Описувати хронологію подій, тактику і цілі радикально настроєного крила протестного руху, представники якого продовжують вести бойові дії біля стадіону «Динамо» немає сенсу. Поговоримо про інше. З будь-якого процесу необхідно виділяти зерна користі, навіть якщо їх набагато менше, ніж купа зайвої ментальної, інформаційної та матеріальної полови.
 
Спалення колони автобусів та автомобілів МНС і МВС на Грушевського не просто акт вандалізму чи така «символічна» перемога повстанців. Це сакральний момент всього протестного націонал-патріотичного руху новітньої історії України. Вперше за 23 роки боротьби народу за свої права впливати на владу, брати безпосередню участь у розбудові її Держави, було нанесено таких великих майнових збитків. Вперше українці перебороли свої глибинні, традиційні комплекси та застороги, що свято оберігали права приватної власності і майнові інтереси. Зверніть увагу, акції громадської непокори в Європі, Африці, сусідній Туреччині та навіть в Росії, завжди проходять під спалахи сотень автівок, які палять як папір. Ділові квартали та середмістя часто охоплені хвилями підпалів. В Україні це вперше.
 
Ще більш визначальним є той момент, що до останнього «аргументу» вдалися переважно мешканці столиці та західних регіонів, а не люмпенізований пролетаріат Південного Сходу, тобто нащадки людей, що набагато краще знали і поважали цінності приватної власності. Після цього тим небагатьом представникам влади і ПР, що вагалися у своєму прихованому негативному ставленні до Режиму і його методів «діяльності», на якому повністю лежить провина за провокацію подібних насильницьких дій, необхідно чітко усвідомити- подальша підтримка Януковича, політична, економічна, пропагандистська, відкриє шлях до нових, ще вчора табуйованих методів спротиву. І тоді олігархи вже не обмежаться збитками від економічної блокади своїх товарів та компаній. Тоді можуть запалати їх офіси, ресторани, банки. Так звані «правоохоронні» структури, що фактично стали воєнізованим крилом злочинної влади, разом з продажними судами, «легалізаторами» беззаконня, можуть одного ранку побачити як палають автостоянки біля їхніх будівель, або як знищується майно підконтрольних ним бізнесових структур.
 
Влада сама випустила Джина з пляшки. Казкарі, на кшталт захарченків, клюєвих, які клали на стіл Межигірському недофюреру бравурні донесення, що «власть сільна как нікагда», «всьо харашо, прєкрасная маркіза» і «враг будєт лєгко повєржен», виявилися містифікаторами, що не розуміють реальних настроїв мільйонної армії противників Режиму.
Теорія "Керованого хаосу", злочинна діяльність, що підмінила собою функції управління державними інституціями, потерпає повне фіаско.
 
Зараз і владі, і опозиції необхідно нарешті усвідомити- суспільний запит на озброєну боротьбу проти Режиму вкрай великий і, можливо, він ще далеко не досягнув свого піку. Видається так, що сутички на вул. Грушевського- набагато менше зло, ніж те, яке може потенційно з’явитися у разі розгортання широкомасштабного «партизанського» руху, ефективність руйнівної дії якого може бути в сотні разів вища відкритого протистояння в центрі столиці.
 
Влада отримала Криваве Хрещення. Країну розбудив спів Вогняного півня. Завдяки йому відкинуті внутрішні бар'єри, страхи та комплекси. Влада, скоріше за все, зробить спробу "вирішити проблему" силовим способом, але вже зрозуміло- отримає напротивагу партизанський рух і жорсткий опір. Яструби війни з ПР на чолі з Януковичем, що останні 2 місяці діяли, як шамани, під прикриттям інформаційного бруду, суцільної фальші, заглиблюючи і себе, і країну в прірву громадського протистояння, розбудили сили, які можуть знищити і їх самих. Їм необхідно зупинитися і іти на значні поступки Суспільству та Громаді. Вони отримають шанси хоча б на часткове збереження своєї приватної власності. Нам потрібне збереження цілісності України та права на побудову своєї Держави.
 
©ЦЗ
 


© Singelschucher [20.01.2014] | Рейтинг: 46.5/52 | Переглядів: 4566

2 3 4 5 46.5/52




Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Facebook-login



загрузка...




programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2020 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login