для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Фкантєкстє від Канаріса 2 - 8 лютого 2008 року


Фкантєкстє від Канаріса 2 - 8 лютого 2008 року
«НАТО не пройдет!». Ці пророчі слова вивісили на трибуну Верховної Ради члени Партії Регіонів та їх вірні соратники – борці за нородне благо і своє добро – комуністи. Та ясно, що НАТО не пройде! НАТО тут не ходить. НАТО не йде в країни, де смертність на дорогах за рік більша ніж втрати їх військ в Афганістані за той же проміжок часу.
 
От, візьмімо гіпотетичну ситуацію: якийсь Джонні Янкес сів на свого «Хамера» (по наших провінційних  дорогах американець буде їздити тільки на «Хамері») та й  покотив Джонні прикупити «бабл – гам» до магазину. А тут йому в борт зі всієї дурі врізається який-небудь Фєля Петросян, який щойно обмив своє вдале звільнення з-під слідства… Янкес звичайно буде скандалити, але це ні до чого не приведе. Папа Фелі все «порішає» і розрулить. Ясно, що воно буде коштувати трохи дорожче як 17 гривень, але головне ж домовитись! А якщо НАТО, як агресивний блок, домовлятися з «папою» не захоче, ну що ж – НАТО хотіло війни і воно її одержить!  Якщо треба – папа Фелі буде воювати з НАТО. І виграє він свою війну! Бо таких «пап» у нас як псів шолудивих – валом! У кожному райончику свій «папа», або й кілька «пап». Вони всі одностайно стануть і будуть енергійно протестувати проти того, щоб Нашу Священну (і дорогу, особливо, у Криму і Кончі-Заспі!) Землю топтав чобіт окупанта. А співвітчизники перед телевізорами горітимуть праведним гнівом і кричати: «НАТО – нєт»!  
 
Скажіть, ви собі уявляєте випадок аналогічний аваріям за участю Петросяна або Каліновского в Естонії? От покладіть руку на серце і скажіть. А в Чехії уявляєте такий випадок? А уявляєте собі, що такий Петросян вбив людину і його навіть не арештовують, наприклад, у Німеччині? Польщі? Британії? Греції? Це все злобне агресивне НАТО. Там такого не може бути, щоб за автомобільну аварію не покарали.  І нема на то ради! У Фінляндії за водіння у нетверезому стані засудили депутата парламенту (ДЕПУТАТА ЗАСУДИЛИ – звєрйо фашисскоє!). Ще і сказали, що не був би він депутат – відбувся б тільки штрафом, але, оскільки він особа, яка обтяжена високою довірою народу, то має подавати приклад. Тому – сиди і не шмаркай! Я от думаю – невже ми дурніші за фінів? Страшна підсвідомість підштовхує мої думки до того, щоб вважати питання риторичним, але… Але я ще на щось маю надію. На що? Я не знаю. Може на інстинкти самозбереження нашої «иліти»? Може їм таки колись прийде до голови, що, якщо увесь цей бордель, який вони так успішно сконструювали за 16 років, прикриваючись Тризубом та синьо-жовтим прапором таки впаде, то завалить він у першу чергу їх? Скільки і про що ще можна горлати з усіх сил, щоб  ідіоти зрозуміли – безкарність породжує хаос, а хаос породжує чудовиськ! Ну має ж бути якась, ну хоч якась елементарна принциповість, упертість чи що? Невже міністр внутрішніх справ не цікавиться резонансними справами? Президент? Прем’єр? Та продемонструйте нам ХОЧ ЩОСЬ, що ви довели до кінця. Ну хоч одну – єдину резонансну кримінальну справу, де не було б сумніву у тому, що Закон таки виконав свою функцію. Я шукаю і не знаходжу. «Президент стурбований ростом злочинності»…  «Президент вказує на те, що повернення ПДВ, чомусь має найбільші розміри тільки по одній області – Донецькій»…  «Президент доручає»…  «Президент особисто контролюватиме» Президент, прем’єр, міністр…  З вас уже кури не сміються. Вони стомились.
 
«Президент Ющенко доручив Генеральному прокуророві невідкладно розслідувати обставини загибелі шести осіб під колесами потяга на Рівненщині.» ВВС.
«Президент України Віктор Ющенко дав доручення Кабінету Міністрів України – вирішити питання щодо прокладання одного кілометру дороги у Турківському районі Львівської області – від села Турка до села Нижня Яблунька.» ЗІК
 
А чому не дане доручення тій же прокуратурі розібратися, як утік Каліновскій? А чому нема доручення належним чином розслідувати Одеську історію з Петросяном? А чому нема доручення розібратись з фактами ще, як мінімум, десятка резонансних ДТП у виконанні ВІП-персон або їх дітей? Що, шестеро загиблих від потяга на Рівненщині чимось кращі від тих, хто загинув під колесами шикарних авто? Чи просто на залізниці легше стрілочників шукати? А для того щоб прокласти 1 кілометр дороги треба було участі Президента? Це його компетенція? Це ми його для того вибирали, щоб він  дорогу від Турки до Нижньої Яблуньки прокладав? Дайте йому грейдер! Посадіть його на каток! У мене під вікнами ями на дорозі, як на танкодромі, Вікторе Андрійовичу, може докупи ще дасте доручення щоби мені тут дорогу полатали? Бо мій мер каже, що нема на то грошей аби дороги в місті ремонтувати. І то так каже не він один, а багато мерів по всій Україні.
 
Так, до чого це я? Ага! Ото, значить, наш парламент, а точніше його прогресуюча частина (я коли на них дивлюсь, до них слово прогресивна не підходить, тільки прогресуюча), так от прогресуюча частина в особі нашої опозиції (чи ОПАзиції? Як правильно?) вирішила, що мене, як народ, найбільше турбує НАТО. Не ціни, не інфляція, не безробіття, не злочинність, не хабарництво. А я їсти не можу так НАТО мене турбує. І вони таки праві, НАТО мене турбує, бо у світлі останніх подій я думаю, що порядок в цій країні може навести хіба що морська піхота США.  Визнаю, що я у меншості, бо, за останніми соціологічними опитуваннями, 60% моїх співвітчизників почесну місію з наведення порядку покладають на російські танки. Я російським танкам не довіряю, бо якщо танк, на фоні єфрейтора Іванова виглядає інтелектуальним предметом (чи предметом з інтелектом, як правильно?), то живі воїни Російської Федерації разом з їх цивільними чиновниками виглядають такими ж самими представниками прогресуючого людства, як і наші декоративні баобаби в райських садах необмеженої відповідальністю влади.
 
Тут, що головне? Тут головне те, що «пацани» не мали хорошої дойо…, м-м-м, е-е-е… Зачіпки (фух! Таки знайшов більш-менш відповідне слово!), щоб показати, що вони не готові сидіти в опо(чи опа?)зиції і були б задоволені, якщо б їм ще хоч на пару місяців «дали поработать с економікой»( © Н.Я.Азаров). Аж нате вам! Какой сурпріз! Лист про План дій щодо членства в НАТО, який підписали Президент, Прем’єр (чи Прем’єрка, як правильно?!) і Голова Верховної Ради. О, це розкішно! Де там наша опозиційна сумка з нафталіном? Так - «язик» притримаєм до Сєвєродонецька, інфляцію почекаєм до весни, борги за газ «братья» підгонять до кінця тижня… О! НАТО! Ля-ля–ля! Уміли ж в ідеологічному відділі Компартії страшилки клепати! Канхвєта, а не страшилка! Плюс «канхвєти» ще й у тому, шо насілєніє, воно мало того, шо не грамотне так воно цим і пишається. Тільки у нас з гордістю вимовляється фраза: «Самі ми, канєшно, консєрваторієв нє кончалі, но, думаєм, шо…» і далі йде коментар – як там у Майстра? – «космического масштаба и космической же глупости».
 
Дуже точно відтворив космічно-масштабну заготовочну «мислю» Кремлівський Соловей Міша Леонтьєв (цитую дослівно!), – «А вы готовы стрелять в россиян?». Я хочу перепитати Солов’я Запойного, а  чи готові росіяни НЕ СТРІЛЯТИ В НАС? За багато-багато років спільної історії нас завжди перепитували, - «неуж-то вы, православные, да в нас  православных – будете?!...», а ми спитати ніколи не встигали. Просто отримували нам відміряну пайку черняжечки і – хто вцілів – сумирно йшли будувати то Санкт-Петербург, то комунізм. Поодинокі спроби вказати «їх благородіям» чи «товаріщам» на те, що зі своїми онучами по чужі чоботи в комору лізти негарно закінчувались вселенським ґвалтом про «прєдатєльство і віроломство». Ну що ж. Не будемо ворушити минуле, тим паче, що в добрячій частині своїх проблем ми самі ж і винні, а повернемось до щасливого сьогодення і поміркуємо над гарним російським прислів’ям про «табачок» і «дружбу». От їй-бо не розумію, чим для України Чорноморський Флот у Севастополі кращий за 6-ту ескадру США?  Воно зрозуміло, що найкраще, щоб там стояв тільки наш флот, але якщо бути цинічно відвертим то америкоси за оренду землі під свої військові бази платять більше ніж росіяни. І потім – НАТО це не тільки військова машина, а й певні суспільно-політичні стандарти, при яких неможливі випадки плювання на закон, описані вище, це і сякі-такі гарантії безпеки і територіальної цілісності. Давайте дивитися правді в очі – на сьогоднішній день ми маємо дві країни, в яких ведеться мова про територіальні претензії до нас. Обидві на Р. Одна хоче Зміїний і Буковину по Київ, а друга – Тузлу і південний схід по Львів. Що характерно, Галичини не хоче ніхто. Навіть поляки.
 
Здоровий глузд підказує, що треба було б сусідів між собою звести хай собі б’ються, однаково, при таких геополітичних розкладах, вони розраховують мати між собою кордон і не бачать там нас. Але здоровий досвід народу – хлібороба такого дозволити не може, бо поки «домнуле» з «гаспадамі» будуть одне одного в Херсонських степах вовтузити вони нам помідори витопчуть. Тому, з метою порятунку врожаїв, мусимо дбати про безпеку власної держави. Яка не є, а своя. На що здатна наша армія – ми здогадуємось. На що здатні наші політики–компрадори ми знаємо. Тому кроки до досягнення членства в НАТО, тобто підтягування країни до рівня тих соціальних, політичних та військових стандартів, які на даний момент є найефективнішими у світі, просто необхідні. І коли ми, у цьому процесі, дійдемо до того, що мінімальна зарплата військового-професіонала, лікаря, вчителя чи іншого бюджетника будуть на рівні хоча б тієї ж Угорщини або Естонії – тоді можна проводити і референдум про вступ до того злощасного НАТО. І фіг з ним, якщо, навіть тоді не вступимо! При такому рівні розвитку громадянського суспільства, політичної культури і професіоналізму, який є в Естонії нам начхати буде на будь-якого агресора. Бо велика 46-ти мільйонна країна, яка розташована у серці Європи і поважає та захищає СВОГО ГРОМАДЯНИНА буде цим громадянином надійно захищена. Бо тоді громадянин буде знати, що він може тут заробляти, може розраховувати на  захист і, взагалі, відчувати себе людиною. І будь-який хамський випад зі Сходу чи з Заходу буде просто не можливий. Бо тільки сильних і успішних поважають. І тоді можемо подумати про нейтралітет. А поки що…
 
Поки що маємо те, що маємо (все-таки відділ ідеології Компартії то вам не хвіст собачий! Яких кадрів готували! Кравчук – геніальний афорист, ну нє?). І, користуючись недолугістю влади, що так і не спроможна проінформувати свій народ про приваби того самого НАТО, в яке вона нас тягне, показуючи тематичні передачі та фільми про нього пізно вночі, коли народ налаштований робити любов, а не війну, опозиція знаходить таку розкішну цяцьку, як лист про ПДЧ і, під веселий свист з не менш веселим мордобоєм,  закриває в кабінеті Голову Верховної Ради. Замкнути-то Яценюка замкнули але допустили серйозну помилку. Треба було його замкнути там разом з Віктор Фьодоровичем. Він би йому просто і дохідливо пояснив, «шо па чом». Кажуть, у Віктора Фьодоровіча рідкісний талант просто і дохідливо пояснювати різні нюанси в закритому кабінеті і без свідків… Цікаво, брешуть чи ні? А підтекст всієї цієї бузи спрямований тільки на одне – вернутись! Як завгодно – тушкою, чучелом, з милом чи без нього, але повернутись у такі рідні стіни суворо-прекрасної будівлі по вул. Грушевського з фальшивими, як і всі передвиборчі обіцянки,  колонами на сірому, як безпросвітне життя українського селянина, тлі цегляних стін.
 
Веселуха цього тижня не минула також і двох заклятих друзів – тягни-штовхай української демократії Юлі і Віті. Коли я їх бачу в телевізорі мені хочеться заквітчати екран рушниками та віночками – такий мир та благодать пливе з їх вуст так мило сплітаються, наче руки закоханих, щирі слова про взаємну любов і допомогу, що стає ясно - у квітні він таки її зніме. Все одно як. А вона радо піде, бо це дуже гарно вплине на подальші результати. Іноді, правда, здається, що вони сваряться, але то неправда! Вони просто грають одне з одним у карти. У «дурня».
 
- Ось, Вам, Вікторе Андрійовичу – тисяча гривень!
- Та що Ви, Юліє Володимирівно, сказилися?  Хто ж з грошей заходить?
- Це не гроші – це шістки!
- Ах так! Тоді, ось вам Пишний на Ощадбанк!
- А оце вам Гулей! Бито?
- Бито! Ходіть!
- А ось вам Портнов!
- Куди ви вальтом на даму? Семеночка! Бито?
- Бито!  А от Вам Задорожний!
- Ого! З козирів заходите…
- Та прикупила з колоди короля…
- А де валєт з тієї ж колоди?
- Та ми перевідного з Віктор Федоровичем вчора грали, я йому Нестора й перевела! Хай уже й у нього козирні будуть, а то в бідолашного самі шістки, пліхта та тільки один туз…
 
А помиляється Юля Володимирівна щодо козирів у Віктора Федоровича! В СОТ вступили? Ага! А зараз треба ще Верховній Раді ратифікувати оте все щастя. І тепер буде Віктор Федорович со присними  і капці знімати, щоб загинати пальці, рахуючи дохідливо всі свої умови, за яких вони в Яценюка більш не будуть картки красти та в темній кімнаті одного замикати. Як там в класичному анекдоті? «Скільки, кажеш, рибко, бажань? Три? Ну, тоді, хата, машина і мільйон доларів  – раз!...»
 
Ех, весело!  І тільки одне мене цікавить – чи заплатить Фелікс Петросян 17 гривень штрафу за загиблого Рошка чи, може, трохи більше? Чи подорожчали маленькі українці? З урахуванням інфляції мали б подорожчати. Чи на них, як на стратегічно важливий товар, ціни обмежить держава?
 
Канаріс [08.02.2008] | Переглядів: 3615

2 3 4 5
 Рейтинг: 38.8/31

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook