…Вже другий місяць поспіль Харківська Губернія, як і весь Світ, уважно спостерігає неочікувано-трагічний матч між командами Євромайдану та легітимно обраною Владою. Трибуни ревуть, групи підтримки розмахують різнокольоровими прапорами, синоптики прогнозують завірюхи, мокрий сніг та ожеледицю…
Суддя дає перший свисток --- і кілька команд виходять на поле…
Гра почалась…
Незламні комуністи з команди Червоних, все ще сподіваючись, що більшість на їхньому боці, першими заволодівають м’ячем й урочисто, у кільці п’яних матросів, несуть його в руках до уламків пам’ятника Леніну, де разом із зів’ялими гвоздиками покладають до постаменту Великого Вождя…
Постамент Великого Вождя футболить м’яча високо в небо. Високо в небі Симоненко і Голуб недолуго бавляться м’ячем з електоратом і с*руть зверху на голови останнього…
І поки лідери Об’єднаної Опозиції тусувались з Командою Євромайдану, намагаючись якось узгодити спільні дії та обговорити правила гри на найближчі кілька днів (а може й років) --- команда Біло-Синіх виставила кращих гравців і блискавично перехопила ініціативу в свої руки --- спочатку відібравши м’яч у команди Червоних, а вже потім поставивши під удар існування команди Евромайдану…
На полі під йолкою з’являється Клюєв, він робить пас Захарченку, Захарченко з м’ячем в оточенні охрєнєлого «беркуту» біжить до воріт Команди Євромайдану й забиває перший гол у пусті ворота…
«Це що --- гол?» --- раптом підняло голову Громадянське Суспільство…
«Що то було?» --- не зрозуміли міжнародні арбітри…
Суддя дає свисток, і перший тайм закінчується з рахунком 0:1 на користь команди Влади… втім міжнародні арбітри показали Біло-Синім «жовту» картку…
А завзятий пан Єфремов підвозить і підвозить нових вболівальників легітимно обраної Влади з усіх куточків Країни, які щиросердно крокують вулицями Києва, доводячи до сказу його мешканців…
Початок другого тайму запізнювався за нез’ясованих обставин…
«Віддам Країну в хороші руки, недорого або задарма», --- пообіцяв Янукович.
Карета «Швидкої допомоги» відвозить економіку Країни до реанімації, де на неї вже чекає фінансист-патологоанатом Миколка Азаров.
«Будє жіті», --- підтягаючи спортивні штанці, запевняє суспільство пан Азаров після огляду пацієнтки…
Тим часом у складі всіх команд відбулися певні зміні --- замість Богословської Біло-Сині випускають на поле Королевську та Лукаш (які наразі перебувають у чудовій фізичній формі), підстаркуватого Рибака (для разводілова), й активізують їхню хитку функцію своїми найліпшими гравцями за часів покращання --- Єфремовим, Табачником, Олійником, Чечетовим, Колісниченком, Лук’яновим, Калашніковим та іншим набродом…
Опозиційні лідери також зробили чергову спробу об’єднатись, посилили свій наступ шаленою енергією Громадянського Суспільства і, проаналізувавши помилки першого тайму, вже вкотре вийшли на поле єдиною командою…
Суддя дає свисток --- і пішов час другого тайму…
Багатомільярдний м’яч зі Спаської Вежі гравцям гуцає пан Путін…
М’яч у Януковича…
Янукович із заплющеними очима й закладеними вухами кидає м’яча вбік Арбузова, але Арбузов відсахується від можливого прямого попадання і м’яч опиняється у Порошенка. Порошенко робить точний пас Яценюку. Яценюк летить до воріт Біло-Синіх, де, роззявивши рота, застиг Гришко…
Здавалось, що зараз ось-ось станеться гол, але це була лише штанга, а потім знову --- штанга. І м’яч, відскочивши від штанги, б’є в пику Пшонці, Пшонка не в змозі втриматись на ногах і валиться пузом на Олійника, Олійник, похитнувшись, також падає, придушуючи неабиякою біо-масою Кожару… Трибуни із захватом спостерігають за принципом Доміно в дії… «Олєєєє-олє-олє-олє! А не спешитє нас хоронить!» --- волають вболівальники.
М’яч знов у Януковича. Янукович робить пас Азарову, Азаров з останніх сил відбиває м’яча на середину поля і хряпається мордою в багнюку…
М’яч на боці Євромайдану. Кличко посилає м’яча Яценюку, той Тягнибоку. У цей час з лави запасних на поле вискакують двоє тренованих жидків зі Сходу --- Добкін та Кернес. Вони б’ють Тягнибока по голові бейсбольними бітами, але той встоює, а суддя робить вигляд, що нічого не помітив. «Суддю на мило!» --- кричать збуджені трибуни.
Стара гвардія Біло-Синіх тримає ситуацію на полі під контролем. Колісниченко забирає м’яча у Тягнибока й передає його Калашнікову. Калашніков робить пас Рибаку, Рибак --- Азарову… Азаров хапає багатомільярдний м’яч і тікає з ним за межі поля до Януковича… Аут…
Янукович закидає м’яча з іншого боку. М’яч підхоплює Кличко, одягнутий у форму Харківського «Металіста». «Кличко! Кличко! Кличко!» --- скандують трибуни. Кличко посилає своїм вболівальникам жест доброї волі і б’є по воротах, в яких стоїть Янукович. Янукович перелякано присідає і пропускає м’яч…
«Гоооооол!!!» --- трибуни не можуть стримати свого захоплення --- «Гоооооол!!!»
Активісти Євромайдану обнімаються, цілуються, Рошен посміхається…
Схід, Південь і Монголія незворушно спостерігають за перебігом подій…
М’яч знов у Біло-Синіх, неточний пас незграбного Рибака, і м’яч вже в Тягнибока, той направляє м’яча Луценку, поруч з Луценко з’являється Бондаренчиха, Бондаренчиха б’є Луценка по голові Конституцією, Конституція верещить від болю та приниження, а Луценко голосно каже Бондаренчиці щось не дуже неприємне …
М’яч у Чечетова, Чечетов починає щось базікати про Конституцію, Конституція посилає Чечетова на **й, Чечетов не хоче йти на **й і випускає м’яч… Замість Чечетова на **й стрімкою ходою йдуть Добкін з Кернесом…
М’яч у Герман, але Герман стоїть на місці й нікуди не поспішає, до неї неквапливо підходять Лукаш з Королевською, вони починають про щось шушукатися, мабуть про соціальні виплати, але нічого не чути… а м’яч сам летить до Царьова, Царьов відбиває м’яча головою (бо йому все одно), і потім обома руками закидає м’яч на трибуни…
«Суддю на мило!» --- вболівальники на грані нервового зриву…
М’яч приймає Янукович і своїми Указами нагороджує охрєнєлий «беркут», Пшонку та Азарова… Трибуни скаженіють…
А м’яч знову на середині поля, його підхоплює Пинзеник, робить пас Яценюку, Яценюк передає м’яч Луценку, Луценко на космічній швидкості гонить м’яч вбік воріт Біло-Синіх, його намагаються наздогнати Азаров, Олійник, Рибак та Пшонка (але то таке --- тіпа зігрітися), Луценко оглядається, кому б дати пас, до нього в оточенніі беркуту наближається Захарченко, Луценко пасує м’яча Кличку, Кличко несеться до воріт… Йому намагається завадити Чечетов, але, перечепившись через йолку, Чечетов летить сторч у власні ворота і щелепою проломлює металеву штангу…
«Олєєєє-олє-олє-олє! А не спешитє нас хоронить!» --- ревуть на трибунах вболівальники…
Суддя показує жовту картку і призначає пенальті. Звучить фінальний свисток…
З рахунком 1:1 закінчується другий тайм…
Перед воротами завмерла шеренга Біло-Синіх, у воротах, прив’язаний до зламаної штанги синьо-жовтими стрічками волає про порятунок капітан команди Янукович --- «Да мнє просто хотєлось пожииить!»
А Команда Євромайдану вирішує --- коли і хто має нанести вирішальний удар багатомільярдним м’ячем по воротах легітимно обраної Влади… Біло-Синім (і не лише їм) відомо, що в середині багатомільярдного м’яча замасковано механізм бомби уповільненої дії, яка може вибухнути будь-якої миті… Азаров буде пручатись до останнього, однак не дуже довго…
Міжнародні арбітри тримають напоготові «червону» картку…
Це буде визначальний матч, але здається, що команда Біло-Синіх загралась…
ПС. Мне некогда было написать короче (Паскаль)
