Тупік? Цугцванг? Розпач?
Майдан!!! Майдан??? Майдан…
У Шустера протягує руку намєстнік Великого Чувака у Верховному Фігвамі. Яка там рука!? Клешня з пазурами. Декілька годин припирання за круглим столом - з цифрами, процентами, тарифами… Все це фігня! Фігня, тому, що перейдено точку неповернення. Це головне. Скажете – яка там точка?! Адже з 30 мільйонів тих, хто має пашпорт Громадянина України обурились лише пару мільйонів – з них півмільйона в Києві.
І я про те. Проте точка неповернення, або по-науковому – точка біфуркації – відкарбувалась в душі і серці багатьох. І це не сю-сю. Це біль, страшна біль, судоми, образа…
За що!? Невже!? Невже ми заслуговуємо цього знущання? Чим ми гірше за більшість людства?
Звісно, майже кожний з нас здатен пристосуватись, вижити, плюнути, замкнутися, перебудуватися, нарешті - виїхати.
З голоду не сконаємо.
Чую заклики – дайош дострокові вибори Президента! Повна х-ня, хлопчики та дівчата! Знаєте такого діяча, як Пилипишин? У самий пік Майдану в пику всім він «переміг» у самому серці Києва – у Шевченківському районі, в тому самому районі, де засідають самі гуманні суди… Так побєдят вони й на дострокових «виборах» Президента.
Не підвисимо тарифи! Підвищимо пенсію на 20 грн! Та лише цього майже досить для «перемоги» у більшості ригіонів.
Дуже поважаю Соболєва, поважаю Пінзеника. Панове, з ким ви ведете дискусію? Вас використовують ті «миротворці». Так, розумію – злагода й порозуміння в суспільстві – це дуже важливо. Так! Ви розмазуєте по стінці опонентів – вам респект! Але чому після цих круглів столів так гидко?
Верховний Фігвам випустив (амністував) побитих. Добре. Вчора почув на Шустері, що прикованими до ліжок є 100 скалічених воїнів-борцунів з терористами. Якщо подивитись (розумію, що вже набридло про це згадувати) кадри, коли десяток садистів лупцюють одного лежачого та ще отримують від цього неабиякий кайф, коли півкілометра ці навіть непронумеровані бугаї-зомбі-роботи-скоти женуть «порушників», що не дали встановити цю срану ялинку з дебільних металоконструкцій, до самісіньких воріт Михайлівського Собору - мені цього було вдосталь.
(Читаю на день по 20 ІМХО-їв на ДД. Настрію не додають.)
Головний «прокол» Майдану, та навіть не прокол, а «устанівка» - Майдан буде без насилля! Бо, якщо воно буде, то в НИХ буде привід ввести надзвичайний стан і Європа засудить саме Майдан. Тому будемо співати пісні, танцювати, палити багаття, викривати злодійську владу. Вона, сука, злякається і ми підемо (разом з нею!) до Європи.
Без насилля можна перемогти, коли піднімається не мільйон, а десять – і то, ще як сказати... Без насилля можна перемогти, коли є план. Такий за якістю, який є і був у Путіна з його виконавцями тут.
Без насилля можна перемогти, коли відомі персоналії, які не пошкодують сил та навіть і ще чогось більшого. Хай би ті персоналії, наприклад відома трійця, оприлюднила розклад, хоча би такий: найбільший за зростом – майбутній Президент, очкарик – головний під куполом, найголосніший – очолює силові структури, а хто хоче очолити кабмін – в очєрєдь, сукіни дєті!
При цьому: Пане майбутній Президент, тільки Ви учтітє, що буде в нас парламентсько-президентська республіка, як полагаєцца за Констітуцією 2004 р. І дєлов-то у Вас буде всього нічого – тусуватися по штаб-квартірах та шпрехати з меркелями, виправляти імідж України, підняти її з 150-го місця в галузі корупції хоча би на 49-те, зробити для Руслани та й інших такий омріяний безвізовий режим, розблокувати львівській стадіон тощо. Від мене теж є наказ. Розігнати к йєбеням цей паскудний беркут…
Ну, не було великого насилля, не було революції, не було захоплення влади (Попов – це не влада). Спрацював план «Таможня дает добро». Європа безмолствует, ну хіба що тихенько культурно виражає розчарування. Двері ще трохи привідкриті – та хіба в них пролізе круглий Арбузов та могутній Янукович?
Спитаєте, чому а ні слова про неї?
Вона в колонії. Без німбу й ангельських крил – а в кого вони є? І чи багато з нас були в колонії (тьху-тьху!) або навіть у звичайній буцегарні районного масштабу? Отож!
Про неї забули майже всі. Хоча зрозуміло, принаймні мені, що далеко не факт, що три коня, запряжені в одну фіру, сильніше за одну виснажену конячку.
В чому причина наших негараздів? На мій погляд – у тотальній брехні, що просякла більшість. При цьому більшість цієї брехні вже стала правдою.
При всій повазі до лінії Ланецького, прихильників федералізму, самостійності Західної України - вважаю, що головна лінія, навіть не лінія, не канава, а прірва пролягає десь майже за Достоєвським між добром і злом, між правдою і брехнею, між любов’ю і ненавистю, між вірою в найвищі сили і матеріалізмом, між шансоном і шопеном, між очкариком з книжкою і гопником із заточкою…
Я не в захваті від цих туманних відмінностей, але інші мені невідомі.
Ходив на Майдан не раз, навіть з 1,5-місячним котиком. Піду й завтра, наковтавшись афлубіну. А що залишається? Може щось…
PS. Мене сюди прислав з небуття Return. З надією на краще…
©
Аргум [21.12.2013] |
Переглядів: 2936