Щось у тому є...
 
Тебе може неабияк збентежити
що маєш розпочати перегони
довгими звивистими шляхами
з карколомною швидкістю
стрімголов і чимдуж
пожираючи відстані
що тнуть дивні й таємничі дикі простори
прямуючи либонь до найбільш
марного
даремного
негодящого
недоцільного
нездорового
некорисного
непотрібного
непридатного
неужиточного
місця.
Місця Очікування...
 
...для людей що просто чекають.
Чекають відходу потяга
або приїзду автобусу
або відльоту літака
або приходу пошти
або як почне падати дощ
або дзвінка телефону
або як почне падати сніг
або чекаючи на Так або Ні
або чекаючи аж відросте волосся.
Кожен просто чекає.
 
Чекає аж почне клювати риба
або чекає аж вітер піднесе повітряного змія
або чекає на вечір п'ятниці
або чекає можливо на вуйка Йвана
або як закипить вода у баняку
або на зручнішу перерву
або на низочку намистин
або на пару штанів
або на кучеряву перуку
або на Ще Один Шанс
Кожен просто чекає.
 
Ні! Це не для тебе!
 
Якось не знаю як ти уникнеш
усіх чекань та очікувань.
Ти знайдеш веселі місця
де Галасують і Гуркочуть
 
Найбільш руйнівна й шкідлива річ, що її роблять розумні люди, це те,
що витрачають і марнують своє життя на очікування.
Навіть людей високих мрій і прагнень
відволікають і збивають з пантелику
інерція звичайних подій
і підсвідомо вони скирдують свої цілі
в місце очікування.
 
Завтра.
Після того, як піду на підвищення.
Коли дістану гроші.
За слушної нагоди.
Коли впораюся зі справами.
Як все докладно дізнаюся.
 
Ці фрази виглядають на поважні причини для чекання.
Але зазвичай то просто виправдання щодо обрання легшого шляху.
Що гірше, очікування є значно легшим за роботу на досягнення мети.
Отож завітати до місця очікування стає цілком доцільним з економічної точки зору.
Але яким би легшим воно не було, місце чекання стає місцем нездійсненя й невиконання.
 
P.S. то не я придумав, а Дастін Ке(ьо)ртіс (Dustin Curtis)