Стратегічна мета Путіна сьогодні близька, як ніколи – розколота Україна. Адже північній поліцейській державі не потрібен поруч зразок єдності, цивілізованості, добробуту. Влада Росії побудована на залякуванні, підкоренні, а не на партнерстві з громадянами. Така влада не зможе втриматися, якщо громадяни побачать картинку, гідну наслідування – міцну, єдину і стабільну Україну. Але стабільність в Україні не можлива за умови підписання угоди з Росією. Тому всі розмови Путіна про підписання тайоженного союзу точаться заради головної мети – створити керований хаос в Україні:
- розділити, ослабити Україну, позбавити її суверенітету
- зміцнити владу, залякавши росіян жахливою кривавою картинкою війни, аби ті навіть й не мріяли про зміни
- укріпити позиції російського олігархату, розхитавши позиції українського
- посилити перспективу розширення кордонів російської імперії за рахунок приєднання відокремлених, знекровлених областей України
 
Отже Майдан та всі, хто чинить опір злонавмисним діям влади, має ворога значно більшого, ніж Янукович – це Путін і путінська Росія. І так склалося, що по ту сторону барикад Росія, а по цю – Україна. Янукович, який ще не визначився, куди йому бігти, отримує підступні удари з обох сторін. Його не чекають ані тут, ані там. Він – чужий серед чужих, фактично – зайва фігура на політичному полі, яка, насамперед, не вигідна власному олігархічному оточенню. 
 
З кожним днем, з кожною годиною, перебуваючи у нерішучості, Янукович і його свита втрачають шанси на порятунок. І, якщо сьогодні ще існує можливість зберегти своє життя, свої статки і безпеку, просто відправивши кабмін у відставку, склавши президенські повноваження, то вже завтра стихійний народний гнів зробить мирний сценарій врегулювання кризи, неможливим. А стихія, як відомо, чіпляє всіх, а когось – ковтає. 
 
Чи розуміють олігархи, що вони фактично знаходяться у війні з Росією – по цю сторону барикад, поруч із нацією? Чи відчувають вони холод смерті своїх бізнесів у разі підписання Митного Союзу? Від цього залежить сценарій найближчих днів та поведінка Януковича. Їм є, що втрачати, народу – ні. Варто було б над цим замислитися і доки не пізно – стати на свій бік – на бік мирного (поки що мирного) Майдану.
 
Які ж кроки має зробити нинішня влада має у інтересах власної бепеки?
1. Відмова від реалізації сценарію силового протистояння, розробленого в Росії.
2. Принципове невтручання армії у громадянські конфлікти, збереження армії як нейтральної сили, яка користується довірою з боку громадян і служить народу України.
3. Посилення заходів безпеки щодо попередження терористичних актів.
 
Після чого має відбутися повне перезавантаження країни.
- Утворення Форуму Національного Порозуміння за участю преставників всіх політичних та громадських сил, представників великих кланів.
- Обрання перехідного уряду з технократів, непричетних до партій та кланів.
- Відставка Президента та Уряду, розпуск Парламенту.
- Вільні та прозорі позачергові вибори.