ОО втрачає моментум. Замість на хвилі народного гніву і активної участі мільйону активних громадян у акціях у Києві перебрати на себе владу, ОО обрала передбачувано програшний варіант політичної гри із ригами у ВР. Зараз донецька банда оговтається (чим більше часу їй дадуть оті недолугі лідери ОО, тим повніше вона оговтається) і піде у контрнаступ. І тоді про-європейцям мало не здасться… Беззуба стратегія і вичікувальна тактика до перемоги не ведуть. І годі говорити про ненасильницький характер ходи до демократії, приводячи приклад європейських та інших демократій. Якраз світовий досвід і показує, що демократія здобувається у боротьбі із диктатурою. Ключове слово тут - БОРОТЬБІ.
Чому досі не оголошено створення тимчасового уряду національного порятунку із тріумвіратом лідерів ОО на чолі?
Чому не викладено просту і чітку програму дій:
Тимчасовий уряд;
Арешт державних злочинців Януковича, Азарова, виродка захарченка і їх посібників за державну зраду;
Суворе покарання винних у насильстві над народом, що є єдиним носієм влади в Україні ( а не донецька мафія і її поплічники, як деякі ще й досі вважають);
Проголошення, підготовка і проведення одночасних виборів Президента і рад усіх рівнів;
Повернення до сплюндрованої бандою януковоча Конституції;
Негайний підпис угоди про асоціацію із ЄС.
І не треба закидати, що такий сценарій неймовірний, утопічний і т. і. Той хто хоче – робить, хто не хоче - …., одним словом лідери ОО…
Бо бздять? Вирогідно, що бздять.
Де подівся Юрко Луценко із його проголошенням революції? Де той національний страйк, до якого він закликав?
Чи ведеться облік усіх «одобрямсів» і закликів до введення надзвичайного стану із обласних рад, щоб почистити оті авгієві стайні  після повалення злочинного даунецького режиму?
Чи звернулися лідери  ОО із настійним проханням до держав Світу заморозити усі активи державних злочинців?
Усі питання вище прошу розглядати як конкретні пропозиції негайних дій.
Ітар.