Ця стаття – лише пропозиція, додатковий посильний поштовх до термінового прийняття стратегічних рішень. Котрі, звісно, мають бути обговореними в керівництві і прийняті народним вічем, за відсутністю інших засобів легітимації.
 
Стан визвольного руху на сьогодні
 
1) Треба зазначити, що відсутність регулярного і всебічного управління визвольним рухом погано відбивається в деяких аспектах. Стихійність – головна відмінність сучасного Майдану. Зокрема, за відсутності визнаного суспільством керівництва рухом, немає регулярних сил самооборони і матеріального постачання, ЗМІ, приміщень, організації відпочинку учасників руху, їхнього транспортування та зв’язку між керівництвом та учасниками. Як не втомлюється про це нагадувати С.Овчаренко, подібний стан призведе до швидкого виснаження активних учасників руху, в той час як сили режиму відпочивають регулярно, тому в них не накопичується втома, і вони здатні вести тривалі бої.
 
2) Визвольний рух продовжує давню традицію гри у шахи із бандитами, які грають нами (а не З нами) у бейсбол своїми палицями. Треба відповідати адекватно. Якщо ворог не притримується ніяких законів, треба забути про всі «законні» обмеження і постійно пояснювати це суспільству, що ми маємо грати за тими правилами, за якими грає ворог. Забути про дансінг просто неба і замислитися про налагодження повноцінної самооборони.
 

3) Керівники опозиції, зокрема, А.Яценюк, своїми подіями підкреслюють, що вони визнають легітимність сучасній Ради, тоді як вона сформована за шахрайськими правилами, нав’язаними Україні силою: було домовлено о скликанні позачергової сесії ВРУ на середу, 27 листопада. Втім, Ю.Луценко сказав, що опозиція буде вимагати дострокових виборів в Раду. Тобто, вибори забезпечить нинішня держава, котра продовжить існувати? Адже він сам пропагує докорінну зміну механізму держаній влади! Схоже, керівництво визвольного руху, яке склалося якось стихійно, «по факту», по праву лідерства в опозиційних партіях, не має чіткої стратегії дій.
 
Найближча перспектива
 
Уявімо собі, що Янукович підпише таки угоду про евроасоціацію. Це нічого не означатиме для країни в найближчий перспективі. Репресіям той підпис ніяк не заважить, якщо януковичі залишаться на своїх місцях. А помститися народу і за початок і за продовження Помаранчевої революції Самому скажено кортить. Так само, як кортіло Гусейнові та Каддафі. І не тільки Сам, но і Вітьок без справжнього дєла втрачає кваліфікацію. А кожен фахівець за власну кваліфікацію вболіває.
 
Якщо ж евроасоціацію у Вільнюсі підписано НЕ буде, в чому мало сумнівів, це означатиме, що Москва підтягла Януковича до себе за його псячий ланцюжок по самі вуха: дали пацану трохи пострибати під доглядом, і хватіт: «К ногє!». І тут без репресій було б якось навіть падазрітєльна пєрєд памятью предков, начіная з Івана Грознага.
Тобто, у ближній перспективі репресії з боку ригів виглядають майже неминучими, якщо вони втримають владу.
 

З цього випливає, що треба негайно
 
1) Зосередитися не на примушенні Януковича підписати угоду щодо асоціації, а на негайному і безкомпромісному усуненні його окупаційного режиму;
 
2) Сформувати українську верховну державну владу у вигляді тимчасового уряду;
 
3) Відібрати владу в окупантів у всіх областях України, принаймні, в тих,які до цього дозріли станом на сьогодні;
 
4) Налагодити керівні процеси у головних галузях державного управління;
 
5) Налагодити міцні стосунки з західними країнами для отримання від них термінової допомоги революції.
 
Першочергові заходи української влади
 
1) Звертання до народу України з невизнанням легітимності влади Януковича і його підлеглих  у всіх гілках влади: АП, уряд, фракції ПРУ і КПУ в ВРУ і пов’язаного з цим фактом невизнання Януковича Президентом України і Азарова з підлеглими – Урядом України. Про дострокові вибори ВРУ не треба з кимось домовлятись. Їх треба буде призначити, спираючись на авторитет визвольного руху в народі. Лідери визвольного руху пропонують народному вічу склад Тимчасового Уряду (ТУ) України. Схвалений вічем ТУ забезпечує керівництво Україною і підготовку дострокових виборів ВРУ і Президента;
 
2) Задля забезпечення недоторканості керівництва руху і ТУ, відповідні особи мають мати адекватну озброєну охорону, приміщення, систему транспортування та зв’язку вже на момент декларації невизнання Януковича Президентом, а Азарова  з бандою – Урядом України;
 
3) Керівництво визвольного руху звертається до Обласних Рад з пропозицією невизнання окупаційної влади Януковича, уряду Азарова і парламентської більшості. Натомість, пропонується визнати верховною українською тимчасовою державною владою ТУ.
 
Це – чи не найважливий пункт моєї пропозиції. Я ся сподіваю на жваву реакцію спочатку Обласних Рад в Західній Україні, насамперед Львівської та Івано-Фанківської. Це буде плацдарм українських сил. Далі хвиля самоідентифікації  облрад рухатиметься на Схід і поглине, принаймні, Помаранчеву Україну;
 
4) Керівництво руху закликає громадян країни до громадянської непокори окупаційному режимові:
 
А) Загальний страйк;
 
Б) Сплата податків виключно українській владі під проводом ТУ. Податкові органи пере підпорядковуються ТУ авторитетом облрад. Київська обласна та міська Ради, до їх переобрання, втрачають владні повноваження;
 
В) Невиконання розпоряджень окупаційної влади.
 

5) Заклик до облрад допомогти Києву в створенні сил правоохорони;
 
6) Звернення до іноземних урядів та парламентів з проханням підтримати ТУ і не визнавати нелегітимну окупаційну владу Януковича;
 
7) Фундація українських ЗМІ, насамперед, ТБ. Одночасно зорганізується служба поліції, контррозвідки (для викривання і протидії московській агентурній мережі), розвідки (для вчасного інформування ТУ щодо антиукраїнських заходів Москви);
 
8) Прохання до Західних країн допомогти матеріально і експертно. Зокрема, участю фахівців з організації поліції, розвідки та контррозвідки.
 

Узагальнений висновок. Для перехоплення влади в окупантів треба:
 
1) Звернутися до народу України з невизнанням окупаційної влади януковичів;
2) Сформувати українську державну владу у вигляді Тимчасового Уряду до проведення виборів Президента та депутатів ВРУ;
3) Створити плацдарм української державності через існуючи склади Обласних Рад. Насамперед, цей процес має відбутись на Заході України;
4) Звернутись до західних країн з пропозицією не визнавати  окупаційну владу і визнати Тимчасовий Уряд.