для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Епідемія.


Епідемія.

Так воно зазвичай і буває. Плануєш щось одне, а життя, часто безжально, вносить свої корективи. І нікуди від цього не подінешся, бо у світі безперечно є обставини, опиратися яким немає сенсу, внаслідок їхньої нездоланності.  
 
Як відомо, сьогодні, а саме в цей час (15.00),коли я пишу ці слова, в арт-кафе «Химера»(Івано-Франківськ) мало розпочатися святкування 20-х роковин бієнале IMPREZA. Цілий тиждень я міркував про те, що і як я напишу про цю подію, вибудовував фабулу, готував «рибу», на яку, після відвідин самого святкування, можна було б почепити основний текст, але…
 
Життя внесло свої корективи. В даному випадку досить таки печальні, а для  багатьох, на жаль, трагічні. Я про епідемію свинячого, чи як його зараз (певно з політкоректності, щоб не ображати свиней) називають каліфорнійським (каліфорнійці ображатися не будуть).
 
Коли в травні ми спостерігали за репортажами з охопленої панікою Мексики, нам все це здавалося чимось далеким, навіть кумедним – ці всі люди, котрі сторожко дивилися в об’єктиви камер поверх захисних марлевих пов’язок. Чомусь здавалося, що українці навряд чи так перейнялися б якимось там грипом, щоб масово одягнути ці маски, які до того ж, як стверджували деякі фахівці, не могли захистити від вірусу.
 
Але, не пройшло й пів року і що? Вийдіть на вулицю, якщо не боїтеся, й погляньте. Я особисто сьогодні мав намір цілий день просидіти дома й носа на вулицю не потикати, але скінчилася кава, а без кави, як відомо, життя втрачає свій об’єм, опуклість і перспективу, кольори не здаються такими яскравими, а вечір таким затишним.
 
Я пройшовся містом. Вірніше невеличким його відтинком. Без марлевої пов’язки, але перекусивши часником. Ділюся враженнями.
 
Людей на вулицях мало, половина з тих, хто все ж наважився вийти з квартир, в марлевих пов’язках. Половина з тих, що без марлевих пов’язок, прикривають рота й носа комірами гольфів, джемперів, світерів, курток. Ті ж, хто не прикриваються, теж мають підвид – тих, котрі демонструють показний пофіхізм, у них розчахнуті куртки й незащеплені верхні ґудзики на сорочках, вони йдуть підставляючи червоні шиї та груди прохолодному вітерцю й усім своїм видом показують, що їх ніщо не візьме.
 
Ви йдете тротуаром, назустріч вам суне перехожий. І тут ви помічаєте, що він старається триматися від вас подалі. Так – трохи, майже зовсім непомітно, але все ж пряма його маршруту відхиляється й робить ледь помітну дугу. І тут ви помічаєте, що й ваші ноги, всупереч вашим намірам, теж викривлюють ваш маршрут і намагаються тримати вас подалі від  зустрічних перехожих.
 
Нікуди не подітися продавцям. Вони, звичайно, намагаються не демонструвати свій острах покупцям (тим більше, що приховати емоції під марлевою пов’язкою не так вже складно), але все ж вони не багатослівні, рухи їхні насторожені, наче вони чекають, що з рота в покупця зараз вистрибне десантний батальйон вірусів і почне штурмувати цитадель їхнього здоров’я.
 
Я купую каву. Продаваць, судячи з усього, не надто переймається власною безпекою – марлевої пов’язки немає, поведінка природня, без відхилень, погляд відкритий, позбавлений підозрілості. Може тому, що я постійний клієнт, добре знаний і від мене не чекають підступу? Що зрештою є тактичною помилкою в боротьбі з грипом – від кого ж чекати зараження, як не від знайомих. Чим ближчий знайомий, тим ближчий контакт, тим більша імовірність зараження. Родичі взагалі в даній ситуації є найнебезпечнішими.
 
Я питаю її про відсутність клієнтів, вказуючи на порожній бар, який видно через акваріум, котрий служить водночас стіною. Вона відповідає, що це саме зараз розійшлися, а зранку, на її здивування, всі столики були зайняті. Пили як завжди каву, але сьогодні споживали значно більше коньяку і всіляких бальзамів. Наш народ чомусь переконаний, що коньяк і бальзами значно кращі для профілактики свинячого грипу, ніж звичайна горілка.
 
Вийшовши з магазину, я прямую до центру. Дорогою, на аптеці, помічаю оголошення, котре починається словами «марлевих пов’язок», а далі йде довжелезний список ліків і під цим усім великими чорними літерами «НЕМАЄ!».
 
Ну звичайно ж «марлевих пов’язок немає» - ось вони, на обличчях половини перехожих. Таки дійсно половини: йде хлопець з дівчиною - вона в пов’язці, він – без.
 
Ці пов’язки мають ще один побічний ефект. Зі мною дорогою вітається кілька людей, але ідентифікувати їх я не в змозі. Ошелешений я не встигаю відповісти на привітання й вони проходять повз з думкою «зазнався гад», вочевидь зовсім не усвідомлюючи, що вони абсолютно невпізнані в цих масках. Зараз, напевно, дуже зручно грабувати банки й магазини – одягнув маску, зробив справу й успішно загубився серед таких же людей із закритими обличчями. Ні, це ні в якому разі не порада. Це так – думки в голос.
 
Найнеприємніше в цій епідеміологічній ситуації те, що ти постійно прислухаєшся до власного організму в намаганні розпізнати оті небезпечні  симптоми. І вже наче в тебе паморочиться голова й очі щось ріже і наче якась ломота в кістках ледь помітна з’являється, і наче в горлі щось дере.
 
Може це від тих розпилень, які сиплять з літаків, що літали сьогодні цілий ранок над містом. Хоча офіційні особи стверджують, що ніяких розпилень немає, люди все ж дотримуються іншої думки.
 
А ще подейкують, що то ніякий не грип, а легенева чума, хоча й це спростовують офіційні особи.
 
А хочете ще одну чутку, яку поки що ніхто не спростував? Говорять, що вся ця епідемія викликана диверсійною бактеріологічною атакою. Хто її вчинив невідомо, але дуже підозрілим виглядає те, що епідемія почалася в області, яка не межує з жодною закордонною країною, до того ж саме в Тернополі ВО «Свобода» здобуло свою вагому перемогу. Як вам таке?
 
Але повторюю – це все лиш чутки, які мають властивість плодитися й поширюватися з шаленою швидкістю саме під час різних стихійних лих, моровиць, війн і виборчих перегонів.
 
Не зважайте на чутки. Бережіть себе. Головне – бути здоровим, а все інше можна здолати, якщо це звичайно не є нездоланні обставини.
© R`n`R [01.11.2009] | Переглядів: 1766

2 3 4 5
 Рейтинг: 36.8/22

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook