Життя країни все чіткіше проявляє тривожні сигнали для держави та для її носіїв. Тобто для тих, хто представляє нашу державну машину. Можна зрозуміти, що багато із інформації про дійсний стан у країні їм не доповідають та вони не спроможні і зрозуміти критичність ситуації. Це є, напевне, об’єктивна причина. Вони діалектику економіки, фінансів та, взагалі, життя вивчали не по Гегелю, як писав відомий поет.
 
Але в державній машині є такі інститути як наука національна, галузева і т.д., яка повинна відслідковувати, досліджувати всі процеси суспільного життя та давати ту інформацію владним механізмам із поясненням всіх особливостей та інформувати суспільство у працях. На жаль цього в Україні не спостерігається. Скоріше вона прислуговує цій непрофесійній державній машині, замовчуючи дійсний стан або затуманюючи і завуальовуючи його.
 
Я також вихованець цієї науки із відповідним вченим званням та науковим ступенем. Правда, треба відмітити, що я нікого не представляю. Просто так, одинокий науковець із своїми сумнівами. Але дивуюсь нашій беззубості і пристосуванства нашої науки. І мені на периферії, із обмеженим доступом інформації та й без ніяких повноважень, але вболіваючи за критичний стан справ у країні приходиться бути піонером в оприлюдненні таких простих справ.
 
Неодноразово писав за критичний стан Пенсійного фонду, виконання державного бюджету, проведення надмірних запозичень і зростання державного боргу. І все це в країні відбувається з року в рік. Ось давайте попробуємо ще раз розглянути фінансовий стан за останні роки і попробуємо вивести причину провалів.
 
Колись так дружно наші ЗМІ писали про недоступність інформації за стан державних фінансів. Але ж, навіть, в такий кризовий 2009 рік, основні виконавці державних фондів (я маю на увазі пенсійний фонд, державний бюджет і місцеві бюджети) вже до 7-10 числа давали оперативну інформацію за їх виконання. Тепер всі мовчать, хоч, скажімо ПФУ дає на середину листопада інформацію тільки «Оперативні підсумки роботи Пенсійного фонду України за січень - червень 2013 року». А міністерство фінансів тільки 6 листопада розмістив «Інформація про стан виконання Зведеного та Державного бюджетів України за січень-вереснь 2013 року (відповідно до квартального звіту Державної казначейської служби України від 05.11.2013).
 
Але виберемо основні показники державних фінансів за останні роки (таблиця). За бюджет вже неодноразово велась мова, що він розробляється і виконується із порушеннями всіх законів і нормативних документів. Можна і ще раз наголосити: Азаров будучи на найвищих щабелях державної влади ще жодного року не розробив і не виконав державний бюджет. Показники в динаміці за ці останні роки (див. таблицю) не показують дійсного стану виконання бюджету. Адже в бюджетному процесі є терміни і відповідні показники за положеннями: призначення за бюджетом (показники у час затвердження державного бюджету); показники плану із врахуваннями змін (показники, які змінюються на протязі виконання бюджету за бюджетний період); фактичне виконання бюджету та процент виконання призначень і планів.
 
                                                  2009 р. 2010 р.    2011р.   2012 р.   2013 р.  
ВВП                                                     914           1084   1316             1408             1570 *
Державний бюджет
  Доходи, млрд грн                       220    240,3    314,6         346.1             370.1*
Видатки, млрд грн                      240    303,6              342,7       395,7             419.4*
Державний борг, млрд. грн       301,4 432,2          473,1       515,5             552,0**
Золотовалютні резерви, млрд. дол.    26,5 34,6          31,8    24,5                    20,6***
Примітка: *план; **Дані на 30.09.2013 р.;  ***дані на 31.10.2013 р.  
 
Звичайно, можна описати порушення Бюджетного кодексу України і ЗУ «Регламент Верховної Ради України» в бюджетному процесі 2013 р. у розробці, розгляду і затвердження проекту ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 р.». Адже відповідно вказаних законів, вже повинна ВР України:
(Стаття 157. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні)
1. Верховна Рада розглядає проект закону про Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні не пізніше 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект закону був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що передує плановому. )
Стаття 158. Підготовка та розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у другому читанні
3. Розгляд у другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому.
 
Можна описати за виконання державного бюджету за 2010 р., коли призначення були визначені за доходами у 263 млрд грн., план вносив зміни до 257 млрд грн., а фактичне виконання було – 240 млрд грн.
 
Можна говорити за виконання бюджету минулого року. Вони тотожні і цьогорічним проблемам. Ось план на виконання державного бюджету за доходами на цей 2013 р. становить – 370,1 млрд грн. Якщо взяти за 12 місяців то середньомісячне виконання повинне становити не менше 30,8 млрд грн. А що виходить в дійсності?
 
У січні-вересні 2013 року Державний бюджет України отримав 250743,3 млн. грн., у тому числі до загального фонду надійшло 216722,2 млн. гривень.
 
Тобто за 9 місяців виконання становить тільки 67,7 % і щоб виконати план за жовтень-грудень повинні доходи зібрати не менше як 120 млрд грн. або по 40 млрд грн. за місяць.
 
Тут можна посилатись на спад економічного виробництва. Як озвучує наша статистика, що вже кілька місяців в країні знижується виробництво. А де тут влада?. Де державний менеджмент в економічному виробництві.
 
А він тільки розповідає. Що в Україні, наприклад, є перехідний запас цукру в 900 тис. тонн. Чому утворився перехідний запас? Зрозуміло. Що виробили більше за внутрішню проблему, а товарний цукор не продали. Який наслідок? В цьому році вже посіяли менше і вироблять цукру тільки біля 1.3 млн тонн, що менше внутрішньої потреби. А колись Україна виробляла по 7 млн тонн цукру і можна було продавати та виручати валюту.
 
І так можна пройтись по всіх параметрах ВВП. Виробництво немає реалізації, зупиняється. А там де ще є виробництво? Яка доля державних фінансів?. Скільки влада розповідає за таку суттєву частку у ВВП країни Донецької області. А яка доля Донеччини у наповненні державного і місцевих бюджетів?
 
Ось для прикладу розглянемо бюджетоутворюючу складову окремих наших регіонів. Знайдемо у Головному управлінні ДКС України по Донецькій області показники виконання державного бюджету. Зрозуміло, що показники кількамісячної давнини. За останні місяці там інформації немає. Але є за кілька місяців.
 
Отже, по Донецькій області до державного бюджету за січень-червень надійшло
2, 659 грн у загальний фонд, 1 041 млн грн до спеціального фонду і 3 701 млн грн всього. Тобто Донецька область за 6 місяців до державного бюджету дала тільки 3,7 млрд грн.. В той же самий час там ПДВ відшкодували:
 
14010000 Податок на додану вартість (-)1 964 млн грн 5,5млн грн. (-) 1 959 млн грн
14010200 Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (-) 8707 млн грн 0.00
(-) 8 707млн грн
 
Такий важливий податок як ПДВ там у мінусах, що треба розуміти – більше повернули, ніж зібрали.
 
А як в інших областях? Можна взяти Полтавську область. За січень-червень місяці ц.р. до державного бюджету надійшло 8381,5 млн грн., в т.ч. за червень – 1241,9 млн грн.. За цей період бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами становило – 1223,3 млн грн., в т.ч. за червень – 207,1 млн грн.
 
Станом на 01.07.2013 до загального фонду державного бюджету по Львівській області надійшло 4 661,4 млн грн.
 
По Дніпропетровській області на 01.07.2013 р. до державного бюджету надійшло 9 514,1 млн грн., в т.ч. за червень – 1234,4 млн грн.. Бюджетне відшкодування ПДВ за цей період становило 3173,9 млн грн., в т.ч. за червень – 745,6 мле грн.
 
За січень-червень 2013 року до державного бюджету по Волинській області надійшло податку на додану вартість у сумі 1 239 млн грн,
За січень-червень 2013 року проведено бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами на загальну суму 188 млн грн.
 
Можна тільки нагадати, що за 6 місяців 2013 р. до державного бюджету надійшло 162 657 млн грн. Тобто частка Донецької області склала тільки (3 701/162 657) 0,02 %. А багато хто любить розповідати, що у ВВП України частка Донецького регіону становить понад 12 %.
Тільки із даних показників вже можна робити висновки: у державного менеджменту не повинно бути таких пільгових зон «для своїх» і закон для інших. Тоді можна буде говорити про соціальні питання і фінансування їх із державного бюджету.
Окремої уваги потребують питання зростання державного боргу та зменшення золотовалютних резервів НБУ. Владі простіше позичити гроші чи витратити резерви, ніж працювати над вирішенням проблем виробництва і виконання державного бюджету. Та й дожилися ми до того, що ніхто вже Україні і не хоче позичати. Та й ЗВР вже закінчуються. Адже там залишились тільки цінні папери, яких і цінними не можна назвати та золото. Валюти то вже і немає.
Ось така картина маслом виходить.