Чесно кажучи, при нинішньому складі більшості дописувачів ДД відкривати теми, трохи глибші за смислом, ніж "все зло от москалів"-діло завідомо невдячне. Але все ж таки спробую-для гостей і для тих, хто ще може мислити в трохи інших категоріях. Тема буде про державу та шляхи її розвитку. Тому що не розуміючи суті цього питання, вирішувати всі інші не має сенсу. Треба спочатку зрозуміти, що таке держава і для чого вона створюється. Бо, в першу чергу, держава-це поняття функціональне, вона створюється народом для якихось конкретних цілей. Тому що народ не просто так відмовляється від частини своїх прав і свобод, не просто так платить податки заради існування держави-він за це хоче дещо отримати. А де ці цілі мають бути викладені? Правильно, в Основному Законі, тобто в Конституції. От і давайте порівняємо конституції різних країн. Причому не обов’язково читати всю Конституцію, достатньо прочитати тільки преамбулу до неї.
 
Почнемо, звісно, з батьків демократії-США. Читаємо:

«Мы, народ Соединенных Штатов, дабы образовать более совершенный Союз, установить правосудие, гарантировать внутреннее спокойствие, обеспечить совместную оборону, содействовать общему благоденствию и закрепить блага свободы за нами и потомством нашим, провозглашаем и учреждаем настоящую Конституцию для Соединенных Штатов Америки.»        

          
В принципі, все логічно , є конкретні цілі, держава бере на себе зобов’язання захищати людей від внутрішніх та зовнішніх ворогів, а також дбати за їх добробут. І якщо якомусь американцю-платнику податків здасться, що державні чиновники того не виконують, він має повне право на протест. Інша справа, наскільки часто він тим правом користується, але то вже інша тема.
 
Тепер візьмемо Конституцію СРСР в її останньому варіанті, зразка 1977-го року. Відкинувши полову про Леніна та партію, читаємо:

«Высшая цель Советского государства - построение бесклассового коммунистического общества, в котором  получит развитие общественное  коммунистическое  самоуправление.  Главные задачи   социалистического  общенародного государства: создание материально-технической базы коммунизма, совершенствование социалистических  общественных отношений и их преобразование в коммунистические, воспитание человека коммунистического общества, повышение материального и культурного уровня жизни трудящихся, обеспечение безопасности страны, содействие  укреплению мира и развитию международного сотрудничества.»

Тобто задачі держави-це побудування матеріально-технічної бази комунізму, безпека країни, добробут громадян. Знову ж таки, не будемо розглядати, наскільки держава ці завдання виконувала. Головне, що вони були виписані конкретно, і в разі їх невиконання громадяни мали повне право спитати: "Гдє ето?" Що, врешті-решт, і сталося.
 
Тепер беремо Конституцію нинішньої Росії, так звану «єльцинську». Читаємо:

«Мы, многонациональный народ Российской Федерации, соединенные общей судьбой на своей земле, утверждая права и свободы человека, гражданский мир и согласие, сохраняя исторически сложившееся государственное единство, исходя из общепризнанных принципов равноправия и самоопределения народов, чтя память предков, передавших нам любовь и уважение к Отечеству, веру в добро и справедливость, возрождая суверенную государственность России и утверждая незыблемость ее демократической основы, стремясь обеспечить благополучие и процветание России, исходя из ответственности за свою Родину перед нынешним и будущими поколениями, сознавая себя частью мирового сообщества, принимаем КОНСТИТУЦИЮ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ.»

Ну і де тут мета? Де конкретні завдання для державних чиновників, що вони мають робити і за що КОНКРЕТНО відповідати? За «память прєдков»? За «вєру в добро і справєдлівость»? Тобто ми маємо словесну абракадабру, набір слів без жодної конкретної інформації.
 
І, нарешті, переходимо до нашої рідної-Конституції України зразка 1996-го року. Читаємо:

«Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей,
виражаючи суверенну волю народу,
спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,
піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України,
прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,
усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,
керуючись «Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року» схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням,
приймає цю Конституцію - Основний Закон України.»

А тепер, шановні, порівняйте її з російським варіантом. Таке враження, що їх писали в одній канцелярії. Якщо виключити деякі синтаксичні розбіжності, смисл АБСОЛЮТНО ОДНАКОВИЙ. В обох Конституціях держава не бере ЖОДНИХ КОНКРЕТНИХ зобов’язань перед своїми громадянами. Держава не несе ніякої відповідальності ні за захист своїх громадян, ні за їх добробут. Ніде немає відповіді на головні запитання-ЩО ми будуємо, ЯКУ державу, КУДИ йдемо? Емфемізми «соціальна, правова, демократична» надто розпливчаті та неконкретні, щоб до них можна було б відноситися серйозно. Бо ту ж Тимошенко судила не сталінська «трійка», так що, можна вважати, що її судили «цівілізовано» та «демократично»? Бо формально так воно і є. Так що між Росією та Україною в глобальному сенсі не такі вже великі розбіжності, як нам намагаються втовкмачити «незалежні»  політики та ЗМІ. Що українські, що російські чиновники не несуть ЖОДНОЇ відповідальності за свої дії. І все це згідно Конституції. І «бандит» Янукович може спокійно знищувати українське військо тому, що це йому не забороняє Конституція, створена «демократом» Сиротою. Так само як і закривати школи та лікарні, нищити економіку та сільське господарство України. Навіть перетворення України в сировинну колонію промислово-розвинених країн не суперечить нинішній Конституції. Головне-щоб держава була «правовою» та «демократичною».
 
Мені можуть заперечити, що я цитую тільки преамбулу, а є конкретні статті Конституції. На що я можу відповісти-шановні, вони виписані так само «конкретно», як і ця преамбула. До того ж розумній людині достатньо прочитати «шапку» документу, щоб зрозуміти суть всього документу. Так, колись Наполеон попросив пояснити одного зі своїх генералів, чому була програна битва. Той відповів, що на це було багато причин:по-перше, не було пороху. Достатньо, сказав Наполеон, далі можете не продовжувати.
Так що, шановні добродії, нам немає за що лаяти нинішню владу, бо їі дії аж ніяк не порушують чинної Конституції. Тому що, раз Конституція не ставить конкретних завдань перед владою, то та має повне право діяти так, як їй заманеться. Що вона і робить. Отака-от х-ня дітки, як любив колись казати вже покійний дід Панас…