Оповідання-футурологія.
 
Напередодні президентських виборів столиця держави гуділа мов роздмуханий вулик. Шпальти газет і рядки Інтернет-видань розповідали про низький рейтинг влади, про підготовку масових фальсифікацій і про нагальну потребу не допустити зриву всенародного волевиявлення. В повітрі розлився п’янкий запах нового майдану. Приходу другого туру виборів мешканці столиці очікували з напругою і певним острахом. Хто зна, на що здатна наважитися правляча партія в разі реальної загрози втрати влади?
 
Новина про аварію на столичній енергетичній компанії виглядала як одна зі складових майбутніх фальсифікацій – було очевидно, влада готується шантажувати місто відключенням тепла. Страсті кипіли – по всьому місту батареї в будинках поставали ледве теплими. Тим не менше навіть в таких умовах перший тур виборів визначив єдиного кандидата від опозиції. Повідомлень енергетиків про те що на вулиці мороз, а електромережа міста працює на межі можливостей ніхто не помітив. Столиця жила передвиборчою лихоманкою.
 
- Тварюки! Знову хочуть вкрасти наш вибір! – чулося у дворах, в магазинах та у маршрутках.
- Скільки ще можна терпіти цих злодюжок на владі?
 
Перед другим туром, в столиці почало масово гаснути світло. Ні, не було такого аби раптом в темряву занурилися кілька районів, проте ледь не в кожному другому будинкові світло погаснуло зразу в кількох під’їздах. З холодних осель люди кинулися до ЖЕКів.
 
- Давай електрику! У нас діти мерзнуть.
- Громадяни заспокойтеся, - благали комунальники. – Включено дуже багато електричних обігрівачів. Електросистема вашого будинку не витримує такої шаленої напруги. Відновлення потребує часу.
 
Електрику відновлювали – але світло гасло знову й знову. Рветься там де тонко – відновивши електропостачання в одному, електрики з жахом бачили як гаснули вікна в кількох під’їздах поруч. Застаріла електросистема просто не витримувала скачків напруги. Подекуди зникнення світла супроводжувалося масовим псуванням електроприладів.
 
Під ЖЕКами лунала лайка.
 
- Що ви собі думаєте? У нас діти похворіли! У мене теща не може спуститися за хлібом без ліфта. За що ми гроші платимо?
- Та ходіть ви дупу, - огризалися електрики у відповідь. – Підіть попрацюйте за нашу зарплатню! Ми уже тиждень сімей не бачимо!
 
Містом ширилися чутки, що відключення електрики і майже холодні батареї – справа рук правлячої партії. Подейкували, що ситуація в комунальній сфері погіршуватиметься тим сильніше, чим дужче протестуватимуть мешканці проти результатів виборів.
 
- Потвори! Нічого святого в них, вже дітей морозять, - збурювалися політично-активні громадяни.
 
І тут, спершу непевно та обережно, а потім все дужче й дужче, почав чутися голос людей аполітичних та байдужих до політики. А їх було більше ніж прибічників влади і опозиції разом узятих.
 
- Задовбали ви зі своїми виборами, - ремствували байдужі. – Дві банди злодюжок гризуться кому бути біля державної годівнички, а ми через них мерзнути мусимо? Та хай би казилися ви всі!
 
Громом серед ясного неба пролунала новина про працівників ЖЕКу масово побитих збуреними мешканцями сусідніх будинків. За кілька годин світло погасло у вікнах цілого мікрорайону, але відновлювати електропостачання ніхто не збирався. Побити електрики ЖЕКу відмовлялися виходити на роботу.
 
Залунали сварки серед мешканців.
- Ви що не розумієте, що комунальники просто розкрали наші гроші?! Це через них ми без світла сидимо! Треба боротися!
- Ви доборолися вже. Через вас ми тут зубами цокочемо! Це ви у всьому винні! - ревіли у відповідь байдужі і невдовзі голоси активних громадян потонули серед моря їхніх противників.
 
Аби втримати ситуацію під контролем столична влада оголосила про необхідність відключення низки установ та організацій. В день голосування світло погасло на всіх телеканалах, крім державних. До енергетичної компанії ринули журналісти.
 
- Як ви смієте? Ви перешкоджаєте роботі засобів масової інформації! Це зазіхання на свободу слова.
- Шановні, ніяких питань, - з посмішками відповіли журналістам посадовці від енергетики. – Електрика у вас зараз відновиться.
 
Світло в редакціях запалало. А вже за півгодини всі виходи з редакцій були забити роз’ятреними мешканцями сусідніх будинків. Через перенавантаження мережі в їхніх оселях щойно погасло світло.
 
- Падлюки! – ревіли мешканці. – Ви там свої побрехеньки поширюєте, а ми через вас замерзнути мусимо?
- Панове! Телеканал висвітлює хід виборів, - намагалися пояснити журналісти. – Відбувається масове порушення ваших прав. Невже вам байдуже до цього?
 
Та люди не чули пояснень журналістів.
- Ходіть до чорта з вашими виборами! Нам світло потрібне! Вимикайтеся до дідька!
 
Інтернет-видання до енергетиків вже навіть не зверталися. Жоден провайдер крім єдиного напівдержавного не працював, але й в останнього виникали постійні проблеми з трафіком. В першу чергу – для опозиційних сайтів.
 
Настрої на вулицях були остаточно переламані. Нікого більше не цікавили вибори – люди міркували про те як обігріти власні помешкання і з жахом чекали зникнення електрики в своїх оселях. Всі хто міг вивозили з міста дітей та літніх батьків.
 
ЦВК оголосило переможцем виборів чинного президента. Лідери опозиції закликали людей на Майдан, але зібралося їх лише кілька тисяч – замерзлих і замучених. Ніхто не міг їм нічим допомогти, в час початку мітингу, світло зникло у всьому центрі столиці. За кілька годин на Майдані лишилося пару сотень людей і автобуси зі спецпідрозділом МВС, яких щохвилини більшало й більшало.
 
Ввечері в президентському палаці хлопнули корки шампанського. Задоволений щойно переобраний президент підняв бокал, але поки присутні припиняли свої розмови, він кинув міністру палива й енергетики.
 
- От тепер я бачу, навчання в жовтні 2013 року, таки справді пройшли успішно.