З самого початку нашої так званої незалежності в Україні йде пропаганда націоналізму, що плавно переходить у фашизм. І найчастіше цим націоналізмом, а в нашому випадку, простіше кажучи, нацизмом страждають незміцнілі уми молоді. Ну, а де ця сама молодь може зібратися у великій кількості, щоб виплеснути свою негативну енергію? Звичайно, на концертах або на стадіонах.
 
На останньому відбірковому матчі ЧС- 2014 у Львові, де наша збірна грала з Сан-Марино, на трибунах крім фаєрів були також і банери з відвертою фашистською символікою, а також звучали різні фашистські та расистські гасла. Про це повідомляють у ФФУ.
 
Про що це все говорить? Говорить це про те, що молодь приходить на стадіон ні скільки футбол подивитися, скільки себе показати. Причому далеко не з кращого боку. Ці так звані «фанати» не мають нічого спільного із справжніми цінителями цієї прекрасної гри. І через них страждають, як самі футбольні клуби, так і нормальні глядачі. А тепер може постраждати і вся Україна, так як матч, на якому деякі українські вболівальники показали своє свинячі рило, був міжнародним. Як покарання, яке може застосувати ФІФА до нашої збірної, може бути те, що наступний відбірний матч проти збірної Польщі 11 жовтня в Харкові пройде при порожніх трибунах. Ось так львівські вболівальники покарали своїх харківських колег. Та й не тільки харківських. На цей матч могли б приїхати громадяни з будь-якого міста України, щоб підтримати нашу збірну.
 
Насправді, ідіоти є і в Європі, і в Америці, і в Росії. Тільки там за це карають. І карають жорстоко. У нас цього поки не розуміють або не хочуть розуміти. Нацизм – це, загалом-то, хвороба. І нашому уряду не завадило б звернути увагу на цю проблему і посилити покарання за фашистські заклики, а також прояви расизму.
 
У нас в Харкові на стадіоні «Металіст» мені теж не особливо подобається один величезний банер, на якому написано: «Наша честь - вірність!». Слова ці можна трактувати неоднозначно. І їх люблять чомусь брати на озброєння вболівальники, як українських клубів, так і російських, але хто трохи знайомий з історією СС, той пам'ятає, який девіз був надряпаний на кортиках гітлерівських штурмовиків. Так от, там були написані майже ті ж самі слова: «Meine Ehre heißt Treue», що в перекладі з німецької означає «Моя честь називається вірність». Слова, загалом-то, правильні, і для вболівальника вони цілком підходять, якби їх Гітлер не придумав.
 
Так от, все починається з «невинних» гітлерівських девізів, а закінчується побиттям іноземних студентів чи різаниною. Виходить, що в Україні Гітлер зовсім не капут?