Ой на Горі тай Женці жнуть  
А попід Горою яром-долиною Козаки йдуть
 

Луценко, Порошенко, волю Тимошенко, Ющенко, Майдан, політика, посади, як перемогти Януковича, вибори і все це в безкінечних розмовах на каналах  Zik, 5, ТВі та інших, які я трохи дивлюся ввечері з огидою. Більша огида тільки від каналу "Рада". Туманять мізки людям,  кто во что горазд. Ну і нехай.
 
Опозиція хоче виграти. Вона хоче. Я теж щось хочу.  Хотіння в телевізорі не приносить результатів в реальному житті, тому житті, що знаходиться за лаштунками телевізійної картинки. Вони, себто - супротивники, не знають, чи буде Тягнибок виставляти свою кандидатуру на виборах президента. Це така у них домовленість, що ніхто нічого не знає. А хто взагалі щось знає? Але телевізійні пророки вже ділять рейтинги. Ну і нехай.
 
Дурні думкою багатіють. Телебачення має теми для суперечок між подачею реклами. Народ має можливість дивитися на видиво. А я їм грінку і спостерігаю.
 
Нічого не пишу. Бо немає сенсу, немає бажання і немає настрою. Не можу сидіти біля комп"ютера і з трудом сиджу біля нього фрагментарно. З великим скепсисом наблюдаючи, як влада з одного боку все покращує, та реформує і як мізерна опозиційна частина суспільства з іншого боку камлаючи пісні перемоги, супротивиться владі і будує переможні гумові замки, накачані повітрям пустих розмов. Ну і нехай.
 
Препоганий цей час до виборів, перегони яких вже фактично розпочалися. Але ще невідомо нічого з таємним орденом капуцинів "ОО", як вони вирішать невирішенну проблему своїх особистих амбіцій, відбрунькувавши мессію, який із палаючим смолоскипом в руці побіжить до Олімпу.  Що неможливо в принципі. І невідомо, хто за ким женеться. Але вже всі, хто приходить на ТВі, вдають із себе генетично стерильних патріотів без ГМО,  на яких не сідала навіть муха зранку. Бо ще не догнали. Гидко дивитися на цю пихату інсценіровку для радикальних, клацаючих зубами побитих міллю опозиціонерів на підтанцьовці.
 
Бувша дружина Черновецького розказала із ящика, що у неї стільки грошей, що їй вони непотрібні. Високопоставлені, хто є - олігархи, депутати, міністри, президенти, їхні родичі, живуть в казкових умовах, про які навіть мріяти простій людині неможливо. Бо неможливо навіть уявити і усвідомити всю цю розкіш, її всеобсяжність,  глибину і можливості, які вона в собі несе. А маленька купка незадоволених з усього багатомільйонного народу полудурків мутить воду в калюжі і товче говно в ступі. Вдаючи, що вони чогось варті і що вони шось можуть. Але це блеф. Блеф перед часткою народу, тими, кого ще не нудить від слухання їхньї маячні. Бо не відають...
 
Випереджаючи запитання, та протести шерстяних патріотів повідомляю, що мені нічого не здається. Це здається вам, клінічні патріоти.  Ну і нехай.
 
                                                                            ***