Якщо в назві є таке дивне слово, яке з величезним спротивом, але входить в обіг в Україні, треба надати йому тлумачення:
http://en.wikipedia.org/wiki/Reputation
 
В моєму перекладі з Вікііпедії: репутація соціального об’єкту (людини, суспільної групи, організації) – це думка щодо цього об’єкту, яка, зазвичай, є наслідком його суспільної оцінки за певною купою критеріїв.
Reputation of a social entity (a person, a social group, an organization) is an opinion about that entity, typically a result of social evaluation on a set of criteria.
 
Чому я згадав це слово?
 
За моїми спостереженнями, зареєстровані (та й не тільки) відвідувачі приходять сюди, здебільшого, заради обговорення суспільно-значущих питань (про маргіналів – окремо). Тобто, ці люди  (далі – «ми») витрачають свій найдорожчий ресурс – час – не заради розваги, а виключно з патріотичних міркувань. Ми дещо різні (може, хтось не помітив?), але візьму на себе сміливість стверджувати, що в нас єдина ціль: знаходження справедливого суспільного компромісу. То яким же чином визначати справедливість, і в чому вона має проявлятися під час обговорення? Адже всі щирі думки, які з’являються на форумі, спочатку є на рівних.  І той компроміс, який знайдеться (якщо знайдеться), є автоматично справедливим. Виходить, кривді тут і місця немає? Іділія?
 
Але, всі ми знаємо, як псують будь які обговорення втручання  тих, кого стало модним звати красивим германським словом «троль». Я б їх звав не таким красивим російським словом «портянкі», бо не варто підгодовувати цю братву європейськими ознаками, за які, до речі, вони хапаються, як втопаючий за билинку. І не з латині, а з західноєвропейських мов. При всій мракобісній ненависті до Заходу. Подивіться ВСІ їхні ніки! До того ж, я ціную автентичність: ця братва, без винятків, відстоює цінності та інтереси московської опричнини.
 
Ці портянкі мають одну властивість: вони постійно вживають наклепи, граничне хамство, а іноді навіть загрози. Ну, їхні загрози, звісно, це просто псування повітря, але навіщо нам це псування? І як бути з наклепами та хамством, якими портянкі постійно провокують форумчан на відволікання від обговорення та дискредитують в очах суспільства? До того ж, вони умисно засмічують гілки так густо, що репліки самих форумчан буває важко знайти.
 
Здавалося б, а навіщо портянкам втрачати тут власний час, адже все одно їх добре видно ДД-вцям? І отут ми підходимо до самой суті того, що я хтів би обговорити з громадою.
 
Насправді, відрізнити щирих форумчан від шкідників не так вже легко з оцих причин.
 
По-перше, зареєстровані ДД-вці, здебільшого, є людьми зі сталими поглядами. І не за їхні думки, переважно, тут точаться баталії, а за думки незареєстрованих відвідувачів, які не знають, хто є ким і ставляться з довірою до портянок, як до щирих чесних учасників. І брехня й наклепи портянок вливаються отим нічого не підозрюючим відвідувачам як сута правда. І тоді будь-яка стаття, на яку автор втратив значну частину власного життя, може не тільки не переконати його авдиторію, а навіть налаштувати її проти самого автора – виключно за рахунок портянкової брехні та наклепів.
 
По-друге, є таке прикре явище, як толерація негідників, які вдало мімікрують. Звіть їх хоч портянками, хоч краватками, хоч красенями. Я, з вашого дозволу, продовжу вживати перший термін. Портянкі файно пристосовуються та підлаштовуються до будь якого середовища, якщо не вживати спеціальних гігієнічних заходів, про які – далі. Наприклад, вони періодично мімікрують під українців – це може бути як стаття на захист скривдженого етнічного українця в Німеччині, так і демонстрація підтримки, скажімо, Корчинського і інших, хто демонструє ознаки українського націоналізму, вживання української мови – періодично, або постійно. Така мімікрія надає портянкам ні що інше, як довіру читачів, тобто, вони оманним шляхом отримують позитивну репутацію, аби в подальшому кривдити все українське і вигороджувати все україножерне. Наприклад, це постійне паплюження українського етносу, української опозиції, насамперед – Свободи та Батьківщини, та її лідерів. Натомість, вони, непомітно для замиленого ока ДД-ців, ледве помітними крапками, намагаються рятувати репутацію ФСБ, Московії в цілому, ПР та КПУ в очах неуважних та невдосконалених форумчан  і відвідувачів. Корегують загальний фон у потрібному їм напрямку.
До того ж, портянки мають властивість підлещуватися до тих патріотичних форумчан, які схильні їх толерувати. Маніпулюють ними.
 
Мімікрія – головна зброя портянок. Бо без неї, жодна душа не стала б їх толерувати. Тобто, причина живучісті негідників – в їхньої штучної репутації інакомислячих, але українців.
 
Є також соромний для нас чинник живучісті означеної братви. Це поведінка «аби мене особисто не торкалося». Я з цим явищем зіштовхнувся на ДД двічі. Не буду тицяти пальцем.  Скажу лише, що оті поважні люди, які толерують негідників  з такою мотивацією, зраджують самі себе і всіх нас. Я звертаюся до них із закликом переглянути свою думку щодо цього. Адже не можна приятельство вати з людиною і толерувати тих, хто ту людину скривджує і паплюжить. Тут треба вибирати, хто для вас друг, а хто – навпаки.
 
Ми ВИННІ бути солідарними зо всіма щирими форумчанами, коли їх атакують портянки. Солідарність - це цемент будь-якого суспільства. Немає солідарності - немає суспільства!
 
Якщо хтось сумнівається в тому, що на "працю" портянок нині є неабиякйм попит, будь ласка:
 
ОДНОЧАСНО на стрічці новин на ДД були щойно розміщені такі матеріали
 
З Вікіпедії масово видаляють статті про УПА - Йде війна за наші душі, війна за ті знання, які має народ
Голова громадської організації “Вікімедія Україна” Юрій Пероганич назвав ситуацію, що склалася, “інформаційною чисткою”.
 
“Йде війна за наші душі, війна за ті знання, які має народ. Тому, безперечно, коли люди починають писати про історію ОУН чи УПА, то вони наражаються на величезний опір… Ті, хто пише статті такого роду, мають бути добре озброєні для того, щоб вміти написати їх правильно, підкріпити необхідними аргументами та джерелами”, — сказав він.
 
 
Российские информационные диверсии уже в Украине
http:
//ua-today.com/modules/myarticles/article_storyid_58301.html
 
В Госдуме России задумали установить памятник на территории Украины
Памятники преподобному Сергию Радонежскому будут установлены на Куликовом поле, а также в Беларуси, Украине и в Казахстане.
Об этом заявил председатель Госдумы РФ Сергей Нарышкин, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на РИА «Новости».
 

Я вже нагадував в статті «Наявне і потрібне», як інститут репутації допомагав полякам тримати спільний фронт проти окупантів та колаборантів. Наприклад, вони залишали приміщення, куди входили члени компартії, або їхні толеруни. Толеруни автоматично втрачали довіру суспільства. Бо не можна бути і за народ і за його поневолювачів одночасно. Або-або. А якщо людина щиро блукає, шукаючі правди? Як відрізняти негідників від щирих форумчан?
 
Я пропоную вживати для цього репутаційний «механізм». В мене є думки, яким чином можна було б такий механізм реалізувати. Але це – окрема тема. Спочатку треба домовитись про спільне бачення проблеми, а потім вже – про технічні питання.
 
Додам ще таке міркування. ДД є певною суспільною лабораторією. Наче, всі погоджуються з необхідністю інституту репутації. Але як прискорити його становлення в країні? На мою думку, якщо ми створимо репутаційний механізм в межах ДД-вського мінісоціуму, то буде привабливим прикладом для всіх інших корпорацій.
 
Віртуальні (або, як то кажуть, он-лайн) соціуми мають специфічну відмінність. Справедливість тут не можлива без табанення шкідників тим, чи іншим засобом. Наприклад, я пропоную, як один із різновидів, самобан. Тобто, декларацію того, що ігнорую певних дописувачів. За необхідності, ніхто не заважатиме зробити перерву для надання відсічі в певний момент, як виключення. Можна створити електронний шаблон і копіпастити його періодично там, де це потрібне (під власною гілкою, чи там, де точиться дискусія і втрутилися портянкі.
 
Але є автентичний бан, який не дарма запроваджується всіма без винятку форумами. Але там, де немає модератора, за дефолтом (за мовчазною згодою) користувачі морально зобов’язані виконувати функцію модератора. Тобто, повідомляти адміна про напад портянок. Кого визнавати портянкою – це складова репутаційного механізму, про який я вже обмовивсь, або справа власного відчуття справедливості форумчан. На розсуд адміна.
Портянкі, звісно, як стая шавок, накинулися на пана Слово, який відкрито, по лицарські, сказав їм, що буде вимагати їхнього табанення. Чим же вони на це відповіли? Очікуванно: тероризують його тим самим словом, яке визначає саме їхню сутність, сутність стукачів/донощиків.  Діють за принципом  «Дєржи вора!» (хто гучніше за всіх це кричить?).
Як це вже давно є методом гебні, порт янкі крадуть в нас наші слова. Як вони вкрали ліберально-демократичний – це словосполучення довірено було дискредитувати жиріку, ліберальний, консервативний, соціально-оріентований і т.і. – на все вони, по черзі, вже підняли свою задню ніжку. В нашому випадку, нащадки вертухаїв намагаються навішувати на нащадків українського опору те тавро, яким вертухаїв/стікачів/донощиків помічали політзеки в СРСР.
 
Вертухайчики залишили велику купу нащадків, частина яких і тут, на ДД, скоординовано (бригада?) постійно перевіряє наш колективний зір: чи проковтнемо вчергове їхнє шахрайство?
 
Хтось скаже, що просто не треба звертати на них уваги. На мій розсуд, це абсолютно не вірно.
Це означало би віддати їм поле бою за думки відвідувачів, та від часті, і самих форумчан.
А вдруге… Десь півроки тому одна поважна форумчанка залишила ДД (потім, правда, повернулася, але я відчуваю на собі вину за те, що не захистив її від моральної травми), тому, що портянка (згадайте, хто саме?) написала, що їй треба (чи загрожувала це зробити, не пам’ятаю точно) поломати обидві ноги. Як вам така «розвага»?? (До того, та ж портянка обіцяла форумчанину намотати його кишки на вили і ще багато чого в тому ж дусі. Не погано, так?) Вразило те, що після цього оту портянку толерували щирі форумчани. Та й досі толерують. Може, тому, що не знайшлося людини, яка б сказала: «Джентльмени, дописувач Н – НЕ джентльмен!» - отаке відбулося б в англосаксів, які й написали в Вікіпедії статтю про репутацію. Росіяни – і ті переклали з тієї статті один абзац для московськомовної  Вікіпедії. А на україномовної навіть перекладу немає. Нічого немає. Немає такого слова… Це – ганьба, панове! І означає це лише те, що нам треба самотужки це виправляти. Ніхто за нас це не зробить. Як ніхто не робив і за англосаксів.
 
Отут можна побачити свіжий випадок портянкової навали.:
 
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/18402/filter/interesting/page/2.phtml#main_comments
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/18402/filter/interesting/page/3.phtml#main_comments
 
І що б зробили в цьому випадку ви?