Царь всія України після ситної вечері сидів на розкішному дивані вирячившись в телевізор на порно канал. Весь цей секс йому порядком набрид і він сидів у полудрьомі, переварював вечерю. В розчинене вікно залітав свіжий вітерець з пахощами межигірських садів, граючись з пожмаканими серветками на неприбраному столі з недопитими бокалами віскі та коньяків. Раптом у вікні промайнула якась тінь і на стіл плавно залетіла через відчинене вікно якась штука, дуже схожа на жіночу пудреницю. Царь всія України спочатку з просоння злякався, але вкуривши, що нічого страшного немає, заспокоївся, і став спостерігати.
     Цєд  Зип, Бой Аз та Ол Йух вже багато світлових років подорожували Галактикою в пошуках розумного життя. Мандрівка була досить виснажливою та напруженою, але надія знайти розумне життя їх не покидала. І от ніби удача усміхнулась. Жовта, нічим не примітна зірка мала десяток планет, і, як показали прилади, на третій планеті вирувало справжнє життя. Бой Аз вдивлявся в показники приладів, щось рахував, припускав і нарешті видав гіпотезу, що на цій планеті можливе розумне життя. Пілот і штурман Цєд Зип розрахував курс і зореліт помчав на голубу планету жовтої зірки, тим більше що закінчувались припаси, а основне – горюче, і здійснювати політ по Галактиці просто було неможливо.
    Цєд Зип направив зореліт по прямій траєкторії прямо на планету. Робити якісь маневри для безпечної посадки було неможливо. Пального ледь хватало на більш менш м’яку посадку. Пройшовши верхні шари атмосфери планети та трохи водяних випарів, що утворювали невеликі хмари, Цєд Зип побачив, що їхній зореліт мчить на величезну скалу доволі правильних геометричних форм з прямокутними печерами. В одній з них мерехтіло голубувате світло. Досвідчений пілот і направив у цю печеру зореліт. Серед печери була велика рівна площадка з доволі дивними конструкціями. Цєд Зип м’яко посадив зореліт на край площадки, визначив, що повітря придатне для дихання, лише має невеликі випари пального зорельота. Цєд Зип спочатку думав, що це останні краплини їхнього пального, та ще раз провіривши прилади, впевнився, що пари палива все така в атмосфері планети. Цєд Зип негайно наказав спорядити експедицію на пошуки пального. Бой Аз та Ол Йух оділи легкі скафандри та фільтруючі від випарів пального маски і негайно відправились на пошуки пального.
    Пройшовши доволі чималу відстань куди показував прилад, вони наткнулись на доволі незрозумілу споруду, зроблену з прозорого матеріалу. Низ споруди був круглої форми, доволі широкий, далі йшла ідеально кругла колона яка різко розширювалась доверху. Прилад показував, що пальне саме там. Астронавти, не довго думаючи, миттю застосували автономні підіймачі і за лічені хвилини вже були в середині незрозумілої споруди. Визначивши, чим була заповнена споруда, радості астронавтів не було меж. В споруді знаходилось найвисокоякісніше пальне для їхнього зорельота. Не гаючи часу, друзі взялися за прокладку трубопроводів та заправку зорельота. Ще одну радісну звістку сповістив робот розвідник. Недалеко на іншій споруді зроблені з якихось мінералів з добавкою благородних металів, знаходяться величезні запаси прекрасної біоїжі без всякої синтетики. Не гаючи часу астронавти загрузили пальне та біоїжу, скільки могло вміститься в їх зореліт, і зібравши все обладнання та роботів, вернулись на зореліт.
    Цєд Зип в цей час займався визначенням наявності розумного життя. Прилади показували, що розумне життя все таки має бути, але досить далеко, і дальність дії приладів недостатня щоб визначити напевно. Можливо був якийсь катаклізм і розумні істоти рятувались в глибоких печерах, можливо ще щось. Та судячи зі споруд, що були явно не природного походження та величезного запасу пального і біоїжі Цєд Зип зробив висновок, що розумне життя на цій планеті все ж було, і можливо десь ще лишилось, та міжгалактична диспетчерська служба терміново викликала зореліт на центральну базу, і досліджувати більш детально вже не було часу. Цєд Зип дав команду на старт, і зореліт, набираючи субсвітлову швидкість, покинув жовту зірку з її голубою планетою.
   Шо за хрєнь така, думав цар всія України, чи блін на золотому унітазі пересидів, чи бухла лишку схавав? Та цікавість взяла своє і він дивився як з пудрениці вилізли дві маленькі мурахи, як вони швидко ломонулись до фужера з віскарьом, потім при допомозі цілої кучі трохи менших мурах протягли до фужера якісь нитки і доволі солідно, як на їх розмір, хлебонули віскі, а потім ще потягли декілька чорних ікрин і шматочок балику. Урвавши таким чином від царського столу, пудрениця плавно піднялась в повітря і кулею вилетіла у вікно. Царь з дебільним видом дивився в вікно і пробував зрозуміти своїми недалекими мізками: Що то було?