Гаврила был примерным мужем
Домой он трезвым приходил
Гаврила дома напивался
Потом жену он колотил.
Он был жене совсем не нужен,
Любовник был у ней - Кирилл
Кому такой придурок нужен,-
Но он ведь деньги приносил!
Що приносить додому ім"ярек, ми не знаємо. Можливо, радість. Яка втілюється в багатьох хрустких папірцях з двоголовими і двоязикими орлами, які він заробляє, трудячись в поті свого обличчя, піднімаючи економіку чужої держави. Заздалегідь для цього отримавши її громадянство.
Завжди, в дні, коли вночі сяє повний місяць, на нього находить добрий настрій і тоді він вмикає комп"ютер і починає натхненно повчати своїх бувших одноплемінників, які залишилися десь там, на периферії цивілізацій, як потрібно правильно жити на світі. Гаврила наставляє їх, несвідомих, на істинний шлях їхнього собачого буття, розказуючи їм, що саме потрібно їм для революції і чому вони на неї давно вже здатні, лише потрібно їм зібратися всім разом і піти до церкви, зрозуміло, що католицької, та послухати відзвуки минулої проповіді Папи, який колись сказав полякам - "Не бійтеся!". Це откровення на думку Гаврили має підняти бойовий дух нації несвідомих, але таких рідних йому пращурів, які залишились недоглянутими в країні його якихось нав"язливо-однакових снів.
Шляхетність Гаврили дозволяє йому не тільки безоплатно-філантропічно допомагати несвідомим своїми власними інтелектуальними, доволі частими прозріннями здобувати волю, але й у випадку нерозуміння ними запропонованого, пережитого Гаврилою в тяжких снах, та висловленого ним зранку, він може й строго покарати таких нерозумних своїм жорстким батьківським справедливим словом. І навіть назавжди відлучити від лона свого неперевершеного інтелекту.
І тому в своїх оцінках тих, хто дивиться на нього знизу вверх, він не соромиться. А ще він знає, що кожному свідомому автохтону, за його назначеною долею, потрібно пхати воза, на якому їде в Рай О"опозиця. Або ще краще, потрібно запрягтися в голоблі і тоді чухати спину і за вухами від батогів її ж, тієї самої О"о. -Так навіть краще, думає він, хоча, інколи і йому самому стає моторошно від того, що бачить в бінокль, стоячи на мурі Кремля і вдивляючись в туманну далечінь окраїнних земель його справжнього тезки, який якогось біса колись загнав в Дніпро весь подільсько-європейський люд.
Ох і багато тоді втопилося при тому хрещенні, а скільки ще потоне в майбутньому... -От що з того вийшло, думає Гаврила... А якби в католицизм, давно вже були б там, де він сам уві снах своїх мріє побувати; - в Польщі і на Багамах. Але в прославлену великими історичними звитягами, та маючу великий міжнародний авторитет, Польщу його не випускають. Щоб не зрадив вторично.
А на Багамах плавають великі акули, яких він боїться. Тому він туди не поїде. А може ще й тому, що любовник то не він, а бородоволохатий Кирил. І грішми розпоряджається саме він. А без грошей не тільки на Багамах з акулами, але й в Туреччині з бичками ти нікому не потрібен. І тоді живіт починає роздувати від революції.
Це лише Україна сприймає і вислуховує тих, хто виїхавши в Росію, Чехію, Францію, Бельгію, Канаду, та інші зручно-м"якенькі для проживання країни, де життя, на яке вони розраховували, у них, власне, так і не відбулося, повчають потім, за кого їй виходити заміж і як кому давати на дорогу останню свою сорочку. А жаба ностальгії за минулим з роками їх тисне все більше і більше.
Ёлочки, сосёлочки, зелёные, колючие
В Московии девчёночки, весёлые, певучие...
