Хочеться трохи погомоніти про значення слів. Різних слів, звичайнісіньких. У мене складається враження, що все менша кількість людей (маю на увазі наш політичний тераріум) використовує слова за їх справжнім значенням, вкладаючи в них якийсь свій власний сенс. Ви так не вважаєте? Будь ласка.
Ось дивлюся на плакати, присвячені річниці хрещення "Київської Русі". А є ще якась "Русь"? Самарська там, Московська чи, не приведи Боже, Паризька? Із одноіменною Богоматір’ю? А якщо вона все-таки "Київська", то при чому тут Московський патріарх? Нєпанятна...
Да, зі словами у нас ну караул... Значення слів забувається. Ось так, наприклад, з деяких пір, слово "покращення" означає "велика дупа". Ну, це вже тільки дебіл не знає. Чи наші прем’єр із призидентом. Їх треба вибачити, бо вони живуть не в Україні. Де? А не знаю. Бо жили б в Україні, то дупу називали б дупою, а не якимось там "покращенням".
Хоча, може не такі вже вони й дурники, просто користуються "новоязом". Пам’ятаєте? "Мир- це війна, свобода- це рабство"... Тоді да, дупа замість економіки- це й є "покращення". Якщо логічно продовжити, то коли вони заявляють про свій професіоналізм та ерудицію (чого ви нас, таких розумних, лаєте, ви повинні нас підтримувати, тоді ми ще краще запрацюємо!), то кажуть "професіоналізм, знання та досвід"- мають на увазі "надглотковий ганглій замість мізків та нестримний хватальний рефлекс". Усе цілком за "новоязом"! А що? Ви подивіться на їх оті, як їх... ну, оті, що ситі у хамів... Подерв’янського читали? Отож. А звідки вони туди, на владний, пробачте, Олімп видряпались? А ми підсадили. В усякому разі, не дуже суперечили.
До речі, а як із "новоязу" перекладається "антифашист"? Отож-бо...
А ось іще один "заслужений артист"виліз. Як у "Джентльменах удачі", пам’ятаєте? Художник, троячку намалює- не відрізниш від справжньої. А цей, тіпа поет. Не те, щоб справжній, а ото: " Я нє Лєрмонтов, нє Пушкін, а блатной поет Кукушкін". Стиль "творів"- блотнячок, що чомусь шансоном зветься. Що тут скажеш? Як сказав двірник з "12 стільців", кому й кобила- наречена. Ну а кому й таке чудо- поет та артист. Застужений. А кому? А тим же, що досі по китайському "Адідасу" та по биті в руці ностальгують. Ви тільки подивіться на оці пики, не спотворені інтелектом, совістю та навіть справжньою вищою освітою. І ОЦЕ називається "стовпи суспільства та еліта нації". А оте- їхній канкрєтно заслужений артист. І тут слова "еліта", "артист", втратили своє первинне значення, перетворившись на казна-що...
А от у зв’язку з Врадіївськими подіями. Мені подобається оте ментівське "нє дадім очернять внутрєнніє органи!" А чого б не сказати: "Ми будемо першими, хто шукатиме й знайде усіх перевертнів, що позорять нашу службу, ми їх знайдемо й мало їм не покажеться, будьте певні!" Нє, так не піде: отой вбивця- садист, він же свій! А жертва- так, тєрпіла. Бо як мова заходить про "свої чи усі інші", то виграють свої. Покарати можна лише того, хто безнадійно погорів. А інші будуть певними, що поки вони вірні "Папі"- їх відмажуть майже від усього. Й захистять.
А ще подобається теза, що як порядна людина працюватиме в "правоохоронних" органах, то її буде зламано й вона стане, як і усі: хабарником-садистом. У зв’язку з цим, треба МВС категорично ламати та рубати на корінь, але цього не можна робити, бо настане хаос, а отже треба лишати усе, як є, а цього не можна, бо... далі казочка про білого бичка повторюється. Ad infinitum, як казали стародавні римляни.
У розвеселі дев’яності один немаленький бандюк сказав мені: "Менти- це бандюки навпаки, бандюки на державній службі". Не беруся судити. Але, але... До речі, оті сльози, що порядна людина в органах не уживеться, це, як по мені, варіації на тему "нє ми такіє, жізнь такая". А це вже, як казав Станіславський, не вірю. Бо приказку оцю гопота придумала, для самовиправдання. І ментів порядних, до того, в немаленьких чинах, знаю. І те, що справжня, нормальна, моральна людина не зламається, совісті не втратить, про власну честь не забуде, не просто вірю, а впевнений.
І знову про політичні ігри та значення слів. Я про ходу до Києва. Домовлялися про те, що партії світити своїми прапорами не будуть. Домовилися, потисли руки... підняли прапори "Свободи" та "Удару", та й пішли. А врадіївчани зрозуміли, що їх "поімєлі". А що ви бажаєте? Ми кажемо "партія", а маємо на увазі "бізнес-проект"...
До речі, хтось там з баклажанного табору видав: от, ходу вчинили, могли б там допомогти, совісті немає. А у вас, дядечко, совісті прямо дохера й більше! Нелюди, що знаходяться на ДЕРЖАВНІЙ службі, тобто, вами й ніким більше, керовані, вчинили жахливий злочин. А держава що, допомогти не може? Грошей, кажете, нема??? Та якщо ваше головне Муму дупу місяць підтиратиме не імпортним, а Обухівським папером- ось вам і економія! Можу й ще підказати, де зекономити.
Так що треба нам усім вчитися, вчитися та вчитися, щоб повернути словам їх справжній, первинний зміст. Це просто: бути моральним. Це просто: не будувати фрази з подвійним змістом, як шухляди з подвійним дном. Це просто: відповідати за свої слова. Ми знаємо, що ті, хто зараз при владі, на це не здатні. Але ми повинні, принаймні, вчитися. І пам’ятати: доки "новояз" та подвійний зміст будуть в нагоді, доти ця влада, жадібна, тупа та хижа, сидітиме на нашій шиї.
