Крошка
 
Кожей твоею тело укрыто,
Нежностью губы сладкой обвиты,
Страсть накрывает оргазмами тело,
Ты ведь так этого крошка хотела…
А на столе два бокала и Виски,
Дым от сигары , духи и записки,
Мокрая простынь и крики блаженства,
Ты просто фея и совершенство…
Голые ноги твои безупречны,
Грудь так нежна,
Что хочу ее вечно,
Попочка сердцем,
А глазки искринки,
Нет даже точки ,
На теле «снежинки»….
 
Шаргородський А.П., „регіонал-поет”
 
*         *        *
 
О`крошка
 
В шкіру твою, як у плед, завернувся.
Тепло... зігрівся. Поставити чайник?
Що? Ти не будеш? Ах, в попочці серце...
Ну, вже звиняйте - так получилось...
В попочці – серце,
А глазік – в бокалі.
Вушко – в салатику під майонезом.
Ноги твої я поставив в куточок;
Хай відпочинуть хоч трохи від попи.
 
Не памятаю нічого що було
З нами вчорашньої темної ночі.
Лиш памятаю бокали і віскі,
Дим памятаю... і ще – дві за-писки.
Мокре простирадло... Начебто - кров...
Крики вночі...
Що то було? Любов?..